Під час розподілу спадщини часто виникають значні витрати, наприклад, на адвокатів або судові процедури. Вони можуть частково зменшити податок на спадщину, як показує нещодавнє рішення Федерального фінансового суду (BFH) від 11 березня. BFH постановив, що витрати на адвоката для примусового поділу спадщини через аукціон є витратами на врегулювання спадкових справ і підлягають податковому вирахуванню.
У конкретній справі майно померлого – зокрема, житлові будинки з орендою – перейшло до кількох спадкоємців. Через два роки один із спадкоємців подав заяву про розпуск спільноти спадкоємців. Податкова інспекція не визнала шестизначні витрати на адвоката, оскільки вони були спричинені самим спадкоємцем і не були безальтернативними. Натомість BFH визнав витрати на примусовий поділ безпосередньо пов’язаними з розподілом майна.
Закон розрізняє витрати на врегулювання спадкових справ, які підлягають податковому вирахуванню, та витрати на управління спадщиною, які не підлягають вирахуванню. До вираховуваних витрат належать витрати, що слугують ліквідації або розподілу спадщини. Витрати на розподіл орендних рахунків фінансовий суд, навпаки, визнав невираховуваними адміністративними витратами – це рішення позивач прийняв.
Наразі спадкоємці можуть без підтвердження вирахувати 15 000 євро як зобов’язання спадщини. Витрати, що перевищують цю суму, потрібно підтверджувати та точно класифікувати. Ті, хто перебуває у спільноті спадкоємців, мають перевірити, чи можна одразу доручити юристу завершення спільноти – з податкової точки зору це може бути вигідно.
Джерело: www.faz.net
