Аналіз Die Zeit простежує, як Кремль протягом років посилює свою риторику щодо Європи і тепер, очевидно, підкріплює її гібридними засобами. Зокрема, у статті згадуються списки на ліквідацію проти заводів безпілотників, ймовірні плани замахів на менеджерів, затримані агенти на кордоні та спроба замаху на український літак Antonow у Галле-Лейпцигу. Для авторів ці інциденти не поодинокі випадки, а частина систематичної стратегії.
За цими діями стоїть не лише політика залякування для внутрішньої та європейської аудиторії, а й тверезий військовий розрахунок. Європа стала тиловою базою української військової логістики, яку Москва не може вразити ракетами. Тому Росія обробляє цю зону саботажем, шпигунством і терором — формою ведення війни, що залишається нижче порогу відкритого військового нападу.
Риторика Кремля
Ще два роки тому Путін офіційно оголосив Захід стороною війни у своєму загарбницькому поході проти України. Речник Дмитро Пєсков повторив цю лінію лише кілька тижнів тому, назвавши Берлін, Париж, Гаагу та Вашингтон ворогами за спиною Києва. Міністр закордонних справ Сергій Лавров у червні підтвердив, що НАТО та Європейський Союз (ЄС) безпосередньо залучені у війну.
Ці заяви — не просто пропагандистські штампи, а підготовка населення до тривалої конфронтації. Називаючи Захід стороною війни, Кремль створює підґрунтя для подальших агресивних дій — як усередині країни, так і проти європейських цілей. Аналіз наголошує, що ця риторика не залишається без наслідків, а має легітимізувати реальні операції.
Провал умиротворення
Текст водночас розвінчує стару західну надію, що Путіна можна задобрити обережним калібруванням. Стриманість у постачанні Taurus, зволікання з підтримкою та семантичні піруети навколо слова «сторона війни» у ретроспективі виглядали як безпековий театр із тонким сценарієм. Ця стратегія не відлякала Путіна і не підвищила європейську безпеку.
Натомість розвиток подій показує, що Росія трактує будь-яку стриманість як слабкість і розширює свої гібридні атаки. Затримання агентів і спроби саботажу свідчать: Кремль давно в режимі нападу — незалежно від того, як Берлін дипломатично упаковує свою підтримку України. У світогляді Путіна зрештою має значення лише фактична підтримка Києва, а не вибір слів.
Ціна підтримки
Зрештою залишається незручний висновок: хто ефективно підтримує Україну, той платить реальну ціну ризику. Аналіз дає зрозуміти, що Європа має бути готова до того, що Росія й надалі посилюватиме свої гібридні атаки — саме тому, що звичайні засоби
Джерело: www.zeit.de
