Уранці 10 жовтня Росія вперше застосувала реактивний дрон «Шахед» проти західноукраїнського міста Львів. Як повідомляє BBC із посиланням на мера міста Андрія Садового та голову обласної адміністрації Максима Козицького, дрон уночі перед тим пролетів через усю Україну й уранці дістався міста. За словами Козицького, українська протиповітряна оборона намагалася перехопити дрон. Місцеві мешканці повідомили про вибух на околиці міста.
Атака на Львів є частиною незвично масованої хвилі ударів по Західній Україні. У ніч на 10 жовтня Росія, за даними українських Повітряних сил, уперше в такому масштабі атакувала захід країни реактивними дронами. BBC повідомляє про численні влучання аж до Луцька та Дубна в Рівненській області. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив щонайменше про п’ять дронів, які вночі влучили в місто. Івано-Франківськ і тепер Львів досі вважалися майже недосяжними для реактивних «Шахедів».
Зброя, яку масово застосовують лише з літа
Реактивні дрони «Шахед» — особливо складна ціль для української протиповітряної оборони. Вони розвивають швидкість понад 500 кілометрів на годину й летять на великій висоті, тому їх важко перехопити мобільними вогневими групами або звичайними дронами-перехоплювачами. Про це повідомляє BBC із посиланням на українських військових оглядачів.
Цифри показують, як швидко Росія розширила застосування цієї зброї. За даними полковника Юрія Ігната, речника українських Повітряних сил, до 21 вересня Кремль випустив по Україні майже 7 700 дронів із турбореактивним двигуном. У червні, за словами Ігната, це були близько 350 реактивних дронів, у липні — 1 500, а в серпні — понад 2 800. За весь вересень, за даними Ігната від 7 жовтня, — 3 500 таких дронів. Щонайменше половина всіх російських далекобійних дронових атак нині припадає на системи з реактивним двигуном, як повідомляє Business Insider.
«Це показує, що ворог не зменшує тиску й знаходить можливості купувати ці реактивні двигуни та інші компоненти й збирати їх на російській території», — сказав Ігнат українському телеканалу TSN. Росія нині застосовує понад 2 000 дронів із реактивним двигуном на місяць, як повідомляє Business Insider із посиланням на українські дані. Україна, за власними даними, перехоплює лише близько 60 відсотків російських дронів. Коли Росія застосовувала переважно гвинтові «Шахеди», цей показник становив 90 відсотків.
Чому оборона така складна
Одна з причин зростання кількості атак — розрахунок витрат. Ракета-перехоплювач коштує близько мільйона доларів, а один ударний дрон, за даними Euronews, — від 25 000 до 40 000 євро. Москва цілеспрямовано використовує цю диспропорцію, запускаючи хвилі дронів, які мають виснажувати дорожчу протиповітряну оборону.
Виробництво відбувається передусім в особливій економічній зоні Алабуга в Татарстані, приблизно за 1 200 кілометрів від українського кордону. Комплекс охоплює понад 2,8 мільйона квадратних метрів. Після українських ударів по цьому об’єкту Росія перенесла частину виробництва під землю. OSINT-аналітик Dnipro Osint, за даними Ukrajinska Prawda, оцінює, що в Алабузі вже створено близько 42 000 квадратних метрів підземних виробничих площ — приблизно як шість футбольних полів. Там формують корпуси з композитних матеріалів, будують двигуни й монтують бортову електроніку.
Дані про обсяги виробництва різняться. Центр стратегічних і міжнародних досліджень у березні 2026 року виходив із приблизно 5 500 дронів на місяць. Українська воєнна розвідка в серпні оцінювала виробництво приблизно в 3 000 «Геранів-4» і «Геранів-5», а також близько 2 800 «Геранів-2» на місяць. За даними російських медіа, на які посилається The Economist, щоденне виробництво «Геранів-2» нині перевищує 100 штук, а мета — 500 на день.
Для людей на заході України це означає нову ситуацію. Регіони, які досі вважалися відносно безпечними, дедалі більше потрапляють у зону досяжності швидких дронів. Оглядачі, за даними BBC, зазначають, що Росія хоче до зими так адаптувати реактивні «Шахеди», щоб вони діставалися й найзахідніших регіонів — аби спричинити проблеми з опаленням і електроенергією також у Львові. Чи вдасться це, залежить від того, як швидко Україна зможе переналаштувати свою оборону на швидші цілі.
