Верховна Рада в понеділок, 12 жовтня, ухвалила закон № 16119 про освітні права національних меншин — 266 голосами. Саме цього Угорщина вимагала, щоб розблокувати відкриття ще двох переговорних кластерів на шляху України до ЄС. За повідомленням «Європейської правди», Будапешт уже привітав цей крок.
Закон запроваджує статус закладу національної меншини: його можуть отримати школи, де понад половину учнів навчаються мовою меншини. Йдеться про мови, які є офіційними мовами ЄС, — російська не охоплена. За оцінкою парламенту, під статус підпадає близько 149 шкіл, тобто приблизно 1,2 % загальноосвітніх. Українська лишається основною мовою навчання; якщо батьки щонайменше двох третин учнів класу просять, додаткові предмети мають викладати українською. Батьки можуть отримувати дубліковані документи про освіту мовою меншини, а матеріали зовнішнього оцінювання перекладатимуть — крім тестів з мови та літератури.
Чому вступ до ЄС залежить від шкільних парт?
Суперечка тягнеться з 2017 року, коли закон «Про освіту» зробив українську основною мовою навчання. Угорщина, що опікується приблизно 100 тисячами етнічних угорців, більшість із яких живе на Закарпатті, вважала, що їхні права обмежено. Закон про нацменшини від 8 грудня 2023 року (317 голосів) мав виправити це за рекомендаціями Ради Європи й Венеціанської комісії, але Будапешту не вистачило. Від весни 2026-го Київ домовлявся з новим урядом Петера Мадяра; у травні йшлося про одинадцять вимог. Ще 3 вересня Мадяр наголошував, що Україна має пройти стандартну процедуру без винятків.
Після кластера 1 (червень) і кластера 6 (липень) Угорщина заблокувала наступний крок. Процеси України й Молдови пов’язані «пакетним підходом», тож чекала й Молдова. Нині для обох відкрито сім із 33 розділів; кластер 2 («Внутрішній ринок», дев’ять розділів) і кластер 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання», вісім розділів) довели б це число до 24.
Що ще може завадити
Формально ще нічого не відкрито. Переговорні позиції готові з 9 жовтня; постпреди держав ЄС (Coreper) мали розглянути їх увечері 12 жовтня, за згоду мають проголосувати всі 27. Якщо «зелене світло» буде, конференції про вступ можуть пройти 13 жовтня на полях Ради ЄС із загальних питань. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив угорську колегу Аніту Орбан про ухвалення закону й висловив надію на відкриття кластерів уже у вівторок. Є розбіжність щодо підпису: за даними «Цензор.нет», у картці законопроєкту на сайті Ради стоїть підпис президента Зеленського того ж дня, а UNN раніше повідомляло лише про підготовку до підписання.
Наша оцінка, з застереженням: вето Угорщини значною мірою знято політично, якщо Будапешт дотримає слова; ризик менший у голосуванні, більший у виконанні. Угорські організації на Закарпатті підтримали проєкт, проте кожне питання застосування — програми, іспити, фінансування — може викликати нову суперечку. Київ прагне відкрити всі шість кластерів до кінця 2026 року; з огляду на попередні затримки ми вважаємо це амбітним. Для українців у Німеччині нічого не змінюється одразу: вступ — це питання років, а не місяців.
Джерела: Kyiv Post, New Voice of Ukraine, UNN, Censor.net, New Union Post
