У ніч на четвер, 15 жовтня, Україна знову атакувала російські нафтопереробні заводи. За словами губернатора Рязанської області Павла Малкова, на території НПЗ у Рязані спалахнула пожежа, також було уражено склад і транспортні засоби на ще одному промисловому майданчику. Люди не постраждали, йдеться в повідомленні. Як повідомило російське Міністерство оборони, за даними інтернет-видання Al Jazeera, пожежа виникла після того, як на територію НПЗ упали уламки дрона.
Високопосадовець з України, який побажав залишитися анонімним, підтвердив інформаційному агентству AP влучання в НПЗ. У місті Рязань, приблизно за 180 кілометрів на південний схід від Москви, за даними влади, дронові атаки сталися також у частинах районів Октябрський і Совєтський, через що заняття в школах і дитячих садках скасували. НПЗ розташований у районі Октябрський.
Ціль стратегічного значення
НПЗ у Рязані — третій за величиною в Росії. За даними інтернет-видання Kyiv Post, він переробляє 17,1 мільйона тонн сирої нафти на рік і виробляє понад 2 мільйони тонн бензину та понад 3 мільйони тонн дизельного пального на рік. Оператором є державний енергетичний концерн Rosneft. Востаннє об’єкт атакували 6 вересня, і тоді його вивели з експлуатації.
За даними українських моніторингових каналів, тієї ж ночі було атаковано також військовий аеродром у Борисоглєбську у Воронезькій області. За поширеними там повідомленнями, ракети Neptune пошкодили шість винищувачів-бомбардувальників типу Су-34. Ці дані незалежно не підтверджені. Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв підтвердив атаку на область, не згадуючи військовий аеродром. Протиповітряна оборона знищила 33 дрони та «кілька реактивних повітряних цілей», уламки, що падали, пошкодили господарські будівлі кількох приватних будинків і один автомобіль, люди не постраждали.
Російське Міністерство оборони заявило, що протиповітряна оборона вночі перехопила 166 дронів над 14 областями, зокрема Московською, Рязанською, Воронезькою та Ростовською.
Зеленський: «Блок знято»
Президент України Володимир Зеленський раніше в інтерв’ю британській газеті Financial Times анонсував відновлення атак на російські НПЗ. За його словами, Україна призупинила ці атаки на три дні на прохання Вашингтона. «Блок знято. Ми закінчили», — сказав Зеленський FT у Лондоні. Пауза завершилася, тому що Москва продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру.
Президент США Дональд Трамп у неділю в односторонньому порядку оголосив «енергетичне перемир’я», яке публічно не було підтверджено. Україна заявила, що дотримується його. Москва, однак, продовжила атаки на українські енергетичні об’єкти. США також наполягали, щоб Україна утрималася від атак на російські НПЗ, аргументуючи, що призупинення атак і угода про купівлю 1,8 мільйона тонн дизельного пального з Росії могли б знизити різко зросли ціни на пальне.
У цьому інтерв’ю Зеленський також поскаржився, що Україна останніми днями не отримувала звичайних західних розвідувальних даних про російські балістичні атаки, а використання терміналів Starlink було обмежено. В інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану в середу ввечері Зеленський сказав, що почувається зрадженим через угоду Трампа з російським президентом Володимиром Путіним. «Справді, так, між нами», — відповів він на запитання, чи почувається він обдуреним американським президентом. США «вимкнули Starlink, справді божевільні кроки між нами». Водночас він сказав: «Ми втрачаємо сильного партнера». За власними словами, Трамп не зупиняв передачу розвідувальних даних Україні.
Атаки на Україну тривають
Уночі Росія також продовжила атакувати Україну. За даними української служби з надзвичайних ситуацій, у центральноукраїнській Кіровоградській області загинули три людини, ще шестеро поранені. Атака дронами тривала понад десять годин. Зеленський написав у X, що між опівночі та ранком четверга Росія запустила по Україні понад 850 дронів, атаки торкнулися 15 областей. Повітряні сили України повідомили, що перехопили 536 російських дронів, у 31 місці зафіксовано влучання.
У четвер Зеленський вирушає до Брюсселя, щоб поговорити з главами держав і урядів Європейського Союзу. Він наполягає на жорсткіших санкціях проти Москви та швидшій підтримці. ЄС пообіцяв на наступний рік 50 мільярдів доларів підтримки; Україна, за даними з Києва, планує видатки на оборону в розмірі 175 мільярдів доларів. Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав ЄС робити більше, щоб допомогти Україні перемогти. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас сказала журналістам, що Європа має «інший підхід» у цій війні: «Ми повинні тиснути на агресора, щоб він припинив війну, а не на жертву, щоб вона капітулювала». Це «неправильний шлях — тиснути на Україну».
У Болгарії прем’єр-міністр Румен Радев під час години запитань у парламенті в Софії підтвердив пожежу на об’єкті супутникового інтернет-сервісу Starlink поблизу столиці. Раніше прозахідний опозиційний блок «Демократична Болгарія» оприлюднив цей інцидент. Через триваюче розслідування Радев не хотів надавати деталей. За даними блоку, на засекреченому об’єкті під Софією 9 вересня навмисно підпалили 11 з 17 антен. Ці антени слугували головним зв’язком із SpaceX і використовувалися у війні в Україні. Раніше був напад на наземну станцію Starlink у Польщі.
Примітка редакції: дані про пошкоджені винищувачі-бомбардувальники Су-34 походять з українських моніторингових каналів і незалежно не перевірені. Кількість перехоплених дронів над Росією походить від російського Міністерства оборони, українські дані про кількість загиблих і поранених — від української служби з надзвичайних ситуацій.
