Президент США Дональд Трамп захистив призупинення санкцій проти Росії від критики — зокрема й з лав своїх республіканців. Він веде переговори про мир в Україні й не хоче «робити нічого, що нерозумно відштовхнуло б Росію від столу переговорів», написав Трамп, за даними n-tv.de, на своїй платформі Truth Social. У п’ятницю, 16 жовтня, він ще обґрунтовував цей крок національним безпековим інтересом США.
У цьому дописі Трамп говорив про «великий прогрес» у переговорах, не наводячи подробиць. Крім того, він згадав переговори про «заручників», маючи на увазі, ймовірно, полонених обох сторін війни. Уряд США бачить себе в цій війні посередником; прориву в напрямку завершення війни досі не видно.
Указ за два дні до набрання чинності
Санкційний пакет носить ім’я сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні і значною мірою просував його. У середині вересня Конгрес ухвалив його міжпартійною більшістю, невдовзі після цього Трамп його підписав. Закон, за даними zdfheute.de, передбачав, що закріплені в ньому мита й санкції автоматично набудуть чинності через 30 днів після підписання — якщо президент не вирішить інакше. У п’ятницю Трамп указом заморозив ці каральні заходи за два дні до того, як вони мали набрати чинності. Таким чином вони призупинені до подальшого.
Закон, зокрема, дав би Трампу право застосувати санкції до п’яти найбільших покупців російських енергоносіїв, а також до тих п’яти країн, які найбільше допомагають Росії обходити енергетичні санкції. Це могло б зашкодити торговельним відносинам США з Китаєм та Індією, які закуповують великі обсяги російської нафти.
«Цілком безвідповідально» — критика з власної партії
У власній партії цей крок наштовхнувся на опір. «Це цілком безвідповідально», — заявив республіканський сенатор Том Тілліс, за даними orf.at, у суботу, 17 жовтня. «Якщо президент справді хоче знизити ціни на енергоносії, він може зробити це, розв’язавши іранське питання — а не роблячи послуги Володимиру Путіну». Сенатор Тед Круз назвав ці дії «помилкою», конгресмен Майкл Маккол зажадав «відступу». Конгресмен Дон Бейкон розкритикував те, що Трамп подовжує російську агресивну війну проти України замість того, щоб її завершити. Сенатор Джон Корнин поділився в X статтею про крок Трампа і написав до неї: «Ліндсі був би в жаху».
Президент України Володимир Зеленський звинуватив США в тому, що вони «винагороджують» президента Росії Володимира Путіна і «заохочують» його до подальших атак. У Telegram він, за даними zdfheute.de, заявив: «Росія намагається спричинити блекаут в Україні незадовго до зими». Потрібен тиск, щоб це зупинити. Трамп може знову повернути закон у дію, «але він справді має запрацювати».
Кремль відреагував радісно. Призупинення закону Грема — це «важливий і справді історичний момент», заявив економічний представник Путіна Кирило Дмитрієв у соціальних мережах. Санкції нібито завдали «серйозної шкоди» економіці США та світовим ринкам.
Дизельна угода як політичний успіх Москви?
За цим кроком стоїть також суперечка про ціни на пальне. Трамп, за даними zdfheute.de, близько півтора тижня тому оголосив, що Росія негайно надасть понад 300 000 тонн дизелю для США та світового ринку; для цього було призупинено чинні санкції. Російський уряд частково скасував свою заборону на експорт дизельного пального. Тим часом, за даними n-tv.de, є повідомлення про перші експорти дизелю з Росії, але точний обсяг неясний.
Ціни на пальне в США сильно зросли внаслідок іранської війни. Перед виборами до Конгресу на початку листопада це чинить тиск на Трампа. За словами аналітиків, санкції могли б ще більше підняти ціни й відлякати виборців його партії, ідеться на mdr.de. Політологиня Ганна Нотте вважає дизельну угоду з Путіним політичним успіхом Росії. Експерт із геополітики Клеменс Фішер з Кельнського університету сказав у Deutschlandfunk, що для України це «гарантовано найпохмуріший момент у цій війні досі».
Трамп, своєю чергою, звинувачує Зеленського в небажанні завершувати війну. Водночас він знову висловив роздратування українськими атаками на російські дизельні нафтопереробні заводи, за які вже тижнями робить відповідальним український уряд. Спостерігачі вбачають у цьому спробу відвернути увагу від наслідків іранської війни.
Тим часом «Wall Street Journal» з посиланням на осіб, обізнаних із дискусіями, повідомив, що Путін запропонував саміт із Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном. Кремль нібито запропонував діалог на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського співробітництва (Аpec) 18 і 19 листопада в китайському Шеньчжені. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив газеті, що можлива зустріч обговорюється: «Ще немає чітких уявлень про саму зустріч або її можливий порядок денний, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість, що така зустріч відбудеться».
Оцінка редакції: Трамп прив’язує українське питання до своєї внутрішньої політики — цін на пальне, виборів та іранської війни. Для Києва це означає, що тиск на найважливішого фінансового донора не зменшиться, тоді як Москва грає на час. Чи запрацює колись санкційний пакет, залежить виключно від підпису Трампа.
