У Київській області не завершено жодної з 26 захисних споруд, які мали захистити підстанції від російських дронових і ракетних атак, хоча всі роботи мали бути завершені до 1 жовтня 2026 року. Про це повідомляє BBC News Ukraine з посиланням на тимчасову спеціальну комісію парламенту з питань критичної інфраструктури та енергетичної стійкості. Державна поліція Київської області вже кілька місяців розслідує незавершене будівництво.
За цими даними, між квітнем і липнем 2026 року понад 80 відсотків замовлень – 23 з 26 об’єктів – отримали лише дві фірми: «Konsaltynh-Bud», що належить підприємиці Любомирі Кожушко, і «Ju.Bi.Si» Ігоря Нестерука. Обидві фірми разом отримали замовлення на 1,84 мільярда гривень. Народний депутат Ярослав Железняк написав у Telegram, що власники живуть «в одній родині», що зафіксовано в рішенні Антикорупційного суду від 2024 року. Як субпідрядник метал постачав Владислав Соколов – той самий підприємець, чий будинок під час обшуків вразив позолоченими колонами, мармуром, критим басейном і крокодилом у тераріумі.
Будівельні роботи припали на час перебування на посаді нинішнього міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Миколи Калашника, який очолював область до 16 липня 2026 року. Калашник відкинув звинувачення: коли він завершив роботу на посаді голови обласної адміністрації, будівельна готовність захисту на 26 підстанціях становила 40 відсотків, а сьогодні вона становить 55 відсотків, сказав він 14 листопада журналістам. «За рішення, які ми ухвалювали, коли я очолював область, відповідальність несу я». Водночас він визнав, що роботи тривали «в умовах дефіциту фінансування».
Жоден об’єкт не готовий, оплачено лише 2,8 відсотка
За словами Железняка, обласна адміністрація уклала 26 договорів без тендеру. За завершеними роботами досі оплачено лише 23 мільйони гривень – 2,8 відсотка загальної суми. Представники будівельних фірм на закритому засіданні спеціальної комісії заявили, що грошей не вистачило; роботи виконано на 45–50 відсотків. Народний депутат Олексій Кучеренко написав у Facebook, що будівельні фірми тепер додатково вимагають 400 мільйонів гривень, але тричі не змогли чітко сказати, чи зможуть завершити хоч частину з 26 об’єктів без додаткових коштів. «Графіки вже тричі змінювали, жодного не дотрималися», – зазначив Кучеренко. Усі відносини між замовником і будівельними фірмами були «переважно побудовані на усних домовленостях і обіцянках».
Соколов у відеозверненні заявив, що його фірми «Stal Pljus» і «TD Trysub» не мають прямого договору з обласною адміністрацією; фірми Кожушко не сплатили йому понад мільярд гривень за поставлену сталь. Роботи виконувалися на усні обіцянки Калашника. Сама Кожушко, за словами членів комісії, не висловлювалася; вони припускають, що вона мовчить через інші розслідування. На момент виділення коштів вона вже була обвинуваченою в кількох кримінальних провадженнях – зокрема щодо укриття для ліцею в Крюківщині та щодо дронів для Державної служби спеціального зв’язку. Вищий антикорупційний суд призначив їй заставу в мільйонному розмірі та збільшив її, оскільки, на думку суду, вона порушила умову не спілкуватися з обвинуваченими та свідками.
Чому ці захисні споруди взагалі потрібні
Ідея фізичного захисту навколо підстанцій виникла в перші роки війни, коли Росія пошкодила значну частину української енергогенерації. Українські фахівці розробляли проєкти разом з військовими інженерами зі США, Великої Британії, Німеччини, Японії та Ізраїлю; іноземні спеціалісти також брали участь у випробуваннях. Перший рівень захисту складається з мішків з піском і габіонів, другий – з бетонних конструкцій і сіток проти дронів-камікадзе, третій – з масивних залізобетонних саркофагів проти ракет. Третій рівень через високу вартість так і не завершили, хоча тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль 2024 року неодноразово говорив про готовність 85 відсотків. 2025 року, коли Росія змінила тактику й почала атакувати менші підстанції в регіонах, Кабінет Міністрів вирішив дати місцевим органам влади гроші, щоб вони самі знаходили будівельні фірми й укладали договори.
У середині жовтня обласна адміністрація попросила уряд передати об’єкти Агентству відновлення, щоб воно вирішувало подальше виконання будівництва. За даними спеціальної комісії, Агентство наразі не може цього зробити, бо для передачі бракує необхідної документації – її просто не вели.
Народний депутат Железняк підсумував наслідки так: «Фактично вони програли захист світла й тепла для домівок десятків мільйонів наших громадян перед зимою». Комісія звертає свої питання передусім до колишнього керівництва обласної адміністрації: чому воно уклало договори з особою, яка на той час уже була обвинуваченою в кількох кримінальних провадженнях? Остаточної відповіді на це досі немає; колишні керівники адміністрації у питанні про відповідальність перекладають її одне на одного. Отже, скандал навряд чи завершиться – активісти, журналісти-розслідувачі та спеціальна комісія мають подальші питання щодо використання майже двох мільярдів гривень.



