Німецький ринок праці пропонує українцям хороші можливості для працевлаштування. Такі висновки містяться у новому дослідженні німецького Інституту вивчення ринку праці та зайнятості (IAB).
Німеччина намагається інтегрувати українських біженців у ринок праці. Хоча дається це з різних причин нелегко, в цілому шанси виглядають доволі оптимістично. Принаймні відразу на кілька позитивних факторів вказує нове дослідженнявід травня 2024 року нюрнберзького Інституту вивчення ринку праці та зайнятості (IAB) – профільного дослідницького центру Федерального агентства зайнятості. У документі містяться оцінки перспектив та викликів щодо працевлаштування біженців з України, базуючись у тому числі на опитуванні представників служб зайнятості (Jobcenter) по всій Німеччині.
74% опитаних служб зайнятості припускають, що українським біженцям легше інтегруватися на німецькому ринку праці, ніж біженцям з багатьох інших країн. 56% вважають, що українські біженці мають знання та навички, що є актуальними для німецького ринку праці, а 37% з цим погоджуються певною мірою. 28% вважають, що українці мають хороші перспективи заміщення у ФРН вакансії в тій сфері, в якій вони вже працювали в Україні, половина опитаних представників центрів зайнятості частково погоджується з цим твердженням. Водночас німецькі фірми часто вимагають впевненого знання мови навіть для виконання відносно простих робіт.
«Професійно-технічна освіта в Україні значно більшою мірою, ніж у Німеччині, базується на шкільному навчанні. Кваліфікації за фахом, які у Німеччині здобувають через навчання на підприємствах або шляхом підвищення кваліфікації, частково пропонуються в українських університетах», – пояснює деякі системні відмінності дослідниця IAB Франциска Шраєр.
На відміну від Німеччини, в Україні професійну кваліфікацію часто можна отримати на різних рівнях і також з різним рівнем кваліфікації, наприклад, це стосується опанування професії перукаря, пояснюють дослідники.
За матеріалами DW