У Німеччині розробляється національний план з організації системи бункерів для захисту населення у випадках надзвичайних ситуацій. Після початку демонтажу таких об’єктів у 2007 році вважалося, що вони більше не потрібні. Наразі у країні діє лише 579 громадських укриттів, здатних вмістити 480 тисяч людей, чого явно недостатньо для забезпечення безпеки.
Критика і вимоги:
Представники опозиції закликають владу до дій. Андреа Ліндгольц, заступниця голови парламентської фракції ХДС/ХСС, звинуватила міністра внутрішніх справ Ненсі Фезер у недбалому ставленні до цього питання. Як приклад вона навела Польщу, де з 2026 року всі нові будівлі мають бути обладнані укриттями. Ліндгольц наголошує: «Ми також маємо суттєво збільшити їхню кількість у Німеччині».
Голова Федерального відомства цивільного захисту та допомоги при катастрофах (BBK) Ральф Тізлер зазначив, що для реалізації такого плану знадобиться щонайменше одне покоління.
Що передбачає національний план:
Національний план створення бункерів передбачає такі заходи:
- Громадські бункери. Буде складено перелік усіх будівель, які можна використовувати як укриття (наприклад, станції метро, адміністративні будівлі, офіси).
- Мобільний додаток. Планується розробка застосунку, який дозволить громадянам швидко знайти найближче укриття.
- Домашні укриття. Населення заохочуватимуть облаштовувати захисні приміщення у власних будинках, модернізуючи підвали або гаражі.
- Особисті захисні простори. Буде запропоновано адаптувати приватні будинки для їхнього використання як укриттів.
- Інформаційна кампанія. Громадян інформуватимуть про заходи самозахисту та підготовку до надзвичайних ситуацій.
Чому це важливо:
Хоча перспективи реалізації плану оцінюються як довгострокові, експерти та політики підкреслюють важливість підготовки до потенційних загроз. Ліндгольц резюмує: «Навіть якщо ми сподіваємося, що подібного ніколи не трапиться, ми зобов’язані забезпечити готовність до захисту нашого населення у будь-який момент».
Цей крок відображає зміну ставлення німецької влади до питань безпеки у зв’язку із сучасними геополітичними ризиками.