Майже половина державного золота Німеччини досі знаходиться за кордоном. Фракція АдГ у Бундестазі тепер вимагає повернути всі 3350 тонн до Німеччини – ініціатива, яка піднімає фундаментальні питання щодо фінансового суверенітету країни.
Вперше пропозицію розглянули на пленарному засіданні у середу, 18 березня 2026 року. Після 30-хвилинних дебатів документ передали для подальшого обговорення до провідного фінансового комітету. Таким чином, тема опинилася на парламентській порядку денній, хоча реалізація вимоги наразі здається політично малоймовірною.
Згідно з пропозицією АдГ, Німеччина має одну з найбільших золотих запасів у світі – 3350 тонн. Балансова вартість цього скарбу за останні десятиліття подвоїлася до приблизно 460 мільярдів євро. Лише зростання вартості золота в балансі Бундесбанку перевищує власний капітал центрального банку більш ніж у 150 разів.
Фракція стверджує, що золото, незважаючи на офіційну відсутність золотого стандарту, є «важливим психологічним і матеріальним гарантом стабільності» для євро. Воно становить єдину суттєву позицію в балансі Бундесбанку, яка не піддається ризику контрагента.
Наразі, за даними АдГ, лише близько 51% німецького золота зберігається в країні. Решта 49% – з орієнтовною вартістю близько 225 мільярдів євро – знаходяться переважно у Федеральному резерві в Нью-Йорку (37%) та Банку Англії в Лондоні (12%). Таке зберігання за кордоном пов’язане з історичними угодами та практичними міркуваннями післявоєнного часу.
Між 2013 і 2017 роками Бундесбанк вже повернув частину закордонних запасів до Німеччини. АдГ тепер вимагає завершити цей процес. Федеральний уряд має спільно з Бундесбанком розробити та впровадити графік репатріації всіх залишкових золотих резервів.
За цією вимогою стоїть більш фундаментальна політична програма. У пропозиції зазначається, що необхідно забезпечити, щоб золоті резерви надалі зберігалися виключно в межах Федеративної Республіки. Це має статися, «щоб зберегти для Німеччини можливість (часткової) золотої підтримки майбутньої, можливо, знову національної валюти після євро». Ця формулювання вказує на довгострокові міркування, що виходять за межі спільної європейської валюти.
Експерти вказують, що зберігання золотих резервів у надійних зарубіжних центральних банках відповідає міжнародним стандартам і може полегшити швидкий доступ до ліквідних коштів у кризові часи. Бундесбанк раніше підкреслював, що поточний розподіл місць зберігання продовжує відповідати оперативним вимогам та аспектам безпеки.
Дебати в Бундестазі показують, що тема золотих резервів залишається політично актуальною навіть більше ніж через десятиліття після початку першої операції з повернення. Вона стосується питань національної фінансової стійкості, довіри до міжнародних фінансових інститутів та довгострокової стратегічної орієнтації німецької валютної політики.
У фінансовому комітеті тепер детальніше розглянуть цю пропозицію. Однак більшості за повне повернення золота в нинішньому Бундестазі поки не видно. Тим не менш, дискусія, ймовірно, приверне увагу до управління одним із найцінніших активів країни.
Повністю повернути німецьке державне золото до Німеччини
Deutsches Staatsgold — Deutscher Bundestag
