Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) цієї середи, раннім післяобіднім часом, виголосить у Бундестазі урядову заяву. Того самого дня в Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга розпочинається перший у світі кримінальний процес щодо підриву газогонів Nord Stream у Балтійському морі, як повідомляє NDR. У Саксонії-Ангальт АдН і BSW на позачерговому засіданні ландтагу хочуть ухвалити свою першу спільну заяву, яка виступає за негайне перемир’я та мирні переговори з Росією.
Процес у Гамбурзі — це проміжна кульмінація пошуків винних у диверсії 26 вересня 2022 року. За переконанням Федеральної прокуратури, загалом сім осіб безпосередньо брали участь у пошкодженні трьох труб газогонів Nord Stream 1 і Nord Stream 2. Вони нібито завдали сильних пошкоджень трубам на глибині близько 80 метрів за допомогою вибухових зарядів. Обвинувачений — українець Сергій К., колишній боєць українських спецсил, якого вважають головою ймовірної диверсійної групи. Захист, за даними NDR, не бачить «безпосередньо переконливого доказу» участі у злочині.
Процес із міжнародною увагою
За даними Федеральної прокуратури, Сергій К. щонайпізніше 8 вересня 2022 року разом із шістьма спільниками вирушив із порту Вік на Рюгені на вітрильній яхті «Andromeda», яку на кілька тижнів зафрахтував посередник. За даними дослідницького об’єднання NDR, WDR і Süddeutsche Zeitung, на борту, крім Сергія К., за вибухівку відповідав ще один солдат, а також були шкіпер і четверо цивільних водолазів, яких добирали в Україні. Група нібито під час занурень закріпила на морському дні чотири вибухові заряди з часовими детонаторами. За даними суду, внаслідок підриву завдано збитків на суму в середньому тризначному мільйонному діапазоні.
Обвинувачення інкримінує Сергію К. воєнний злочин, а саме застосування заборонених методів ведення війни через напад на цивільні об’єкти. Крім того, йому закидають, що він спричинив вибух, зруйнував споруди та порушив роботу комунальних підприємств. Обвинуваченого наприкінці серпня 2025 року затримали на узбережжі Адріатики під час відпустки з родиною на підставі європейського ордера на арешт. Він чинив опір своїй екстрадиції, але 27 листопада 2025 року його передали Німеччині. Наступного дня слідчий суддя Федерального верховного суду в Карлсруе постановив виконати ордер на арешт. На початку липня 2026 року було висунуто обвинувачення; обвинувальний висновок, за даними, налічує 108 сторінок.
Інтерес до цього провадження великий. За даними суду, акредитувалися значно більше ніж 100 представників медіа, зокрема з України, Росії, США, Великої Британії та Франції. Розгляд відбувається не у звичайній залі, а в спеціальному безпековому секторі суду. Підсудність Гамбурга речниця суду Marayke Frantzen пояснює тим, що газогони виходять на берег у Мекленбурзі-Передній Померанії, а Гамбург має з цією землею договір про розгляд справ про державну безпеку.
Чому процес політично вибухонебезпечний
Berliner Morgenpost вбачає в цьому провадженні вибухівку для федерального канцлера Мерца. ХДС по всій країні має значно менше ніж 20 відсотків, АдН — майже 30 відсотків. АдН агітує насамперед високими цінами на енергію і виступає за відбудову газогону Nord Stream. У травні в Бундестазі обговорювали заяву фракції АдН про створення слідчої комісії щодо нападу; інші фракції це відхилили. Політолог і військовий експерт Gustav Gressel сказав Berliner Morgenpost, що АдН жене цим питанням уряд перед собою, не пропонуючи власних життєздатних рішень. Удавані привабливі дешеві ціни на газ із відбудовою газогону — це «ілюзія». Путін не продаватиме газ нижче ринкової ціни. «Повторним запуском газогонів у Балтійському морі Німеччина до того ж знову робить себе уразливою для шантажу з боку автократичного режиму в Москві», — каже Gressel.
Процес припадає на час, коли підтримка України, за опитуваннями останніх років, знижується. Мерц, за лінією уряду, хоче твердо стояти на боці України. Безпека Німеччини захищається перед Києвом. Якби провадження показало, що найвищі державні органи в Україні наказали чи співпланували напад, це могло б посилити політичний тиск на канцлера.
Символічна політика в Саксонії-Ангальт
У Саксонії-Ангальт АдН і BSW на спеціально скликаному позачерговому засіданні ландтагу хочуть ухвалити свою першу спільну заяву. У проєкті заяви, за даними Spiegel, ідеться, що політика санкцій проти Росії, а також постачання зброї та фінансова допомога зазнали краху. Земельний уряд має в Бундесраті виступати за «негайне перемир’я та початок мирних переговорів з Росією». Чинний уряд, за даними Spiegel, досі не давав зрозуміти, чи вважав би себе зобов’язаним виконувати таку вимогу. Наслідків ця заява однаково не мала б: у Бундесраті для цього немає більшості, а землі не відповідають за зовнішню політику.
Spiegel оцінює позачергове засідання як символічну політику. У ніч на середу президент України Володимир Зеленський, за даними Spiegel, повідомив про важкі російські атаки на його країну, в Києві було вражено житловий будинок і теплоелектроцентраль. Знову не було попередження від союзників.
Примітка редакції: політична оцінка гамбурзького провадження та заява в Саксонії-Ангальт припадають на фазу, коли уряд і без того перебуває під тиском. Чи справді процес змінить дебати про підтримку України, залежить від перебігу розгляду.
