Україна, за повідомленням американського журналу «The Atlantic», готує нову фазу своєї дронової кампанії проти російських аеропортів: дрони зі штучним інтелектом мають атакувати аеропорти напряму, а не лише, як досі, блокувати повітряний простір навколо них. Про це повідомляє англомовне українське інтернет-видання Kyiv Post із посиланням на «The Atlantic».
Операція має назву «M&Ms». За словами двох осіб, обізнаних із планом, її розробили за колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Передбачено маленькі, дешеві дрони, які навігуються без людського керування й самі розпізнають цілі. Вони мають нести з собою детальні карти й зображення цілей, щоб їхні бортові комп’ютери могли порівнювати живі знімки з камери зі збереженими даними. Коли ціль ідентифіковано, дрон, за описом у повідомленні, спрямовується в неї й детонує – без додаткового підтвердження оператора.
За словами українських посадовців, які говорили з «The Atlantic», майбутня операція має бути значно агресивнішою. Дрони не залежать від американських розвідувальних даних і незабаром можуть піти в серійне виробництво. Один прототип уже застосовували в бою на Донбасі, але розробка ще триває. Проти російських аеропортів ці дрони досі не використовували.
Що вже дала попередня кампанія
Поточна кампанія вже суттєво порушила повітряний рух навколо Москви. Між 3 і 9 жовтня в російських аеропортах, за наведеними в повідомленні цифрами, скасували 345 рейсів, а численні затримали; деякі пасажири чекали десять годин або довше. 10 жовтня додалося ще 692 затримки та 93 скасування, 14 жовтня – 238 затримок і 124 скасування. За повідомленням, московська аеропортова мережа була в середньому близько трьох годин на день поза роботою.
Навіть літак президента Володимира Путіна 9 жовтня, за даними з повідомлення, не зміг приземлитися в Москві, коли він повертався з Туркменістану – два з чотирьох столичних аеропортів були закриті сім годин під час дронової атаки. Військовий, обізнаний з операцією, сказав журналу, що президентський борт не був ціллю: «Це був чистий збіг. Просто збіг».
Триваліші закриття аеропортів, за оцінкою повідомлення, могли б спонукати міжнародні авіакомпанії, як-от Turkish Airlines та Emirates, переглянути свої рейси до російської столиці – з наслідками для важливого зв’язку між російською елітою та зовнішнім світом.
Суперечка з Вашингтоном через удари по нафтопереробних заводах
Заплановане розширення кампанії припадає на фазу зростання напруженості між Києвом і Вашингтоном. Причиною є українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. 9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив домовленість, за якою Росія може постачати дизель до США та на світовий ринок. Як повідомляє zn.ua, тимчасова ліцензія на постачання діє до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський сказав британській «Financial Times» 14 жовтня, що Київ більше не дотримуватиметься паузи в ударах по нафтопереробних заводах: «Блокаду знято. Ми із цим закінчили». У ніч на 15 жовтня Україна атакувала нафтопереробний завод у Рязанській області, приблизно за 300 кілометрів на південний схід від Москви, і спричинила там пожежу. Пізніше того ж дня Трамп в інтерв’ю телеканалу Newsmax назвав відновлення ударів по нафтопереробних заводах «ганьбою».
Зеленський раніше в інтерв’ю британському ведучому Пірсу Моргану в середу назвав дизельну домовленість «простою перемогою» Кремля. «Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера», – сказав він. Водночас він звинуватив Трампа в тому, що той у війні стає на бік Росії. «Це наша земля, наше тіло, наш дім, наші діти», – сказав Зеленський. «Тому боляче, коли Трамп обирає сторону».
Україна на прохання Вашингтона тимчасово призупиняла удари по російських нафтопереробних заводах. Київ аргументував, що енергетичне перемир’я має діяти для обох сторін і не повинно обмежувати українську відплату, тоді як Москва й далі атакує українську електромережу. Проти ударів по російських аеропортах або дата-центрах Трамп, за описом «The Atlantic», досі публічно не протестував.
План із відкритими ризиками
План «M&Ms», за повідомленням, уже на початку 2026 року представили президенту Зеленському. Він висловив занепокоєння через ризики для цивільних літаків, пасажирів і працівників аеропортів, але дозволив продовжити підготовку. Один радник сказав журналу: «Це було б піратство. Президент не хоче цього допустити». У Європі ця стриманість не всюди знаходить розуміння. «Несправедливо, що одна сторона порушує всі правила війни, а інша стримується», – сказав високопосадовець однієї з європейських країн.
Повідомлення вказує також на ризики для глобальної авіації: на початку серпня німецька влада виявила в аеропорту поблизу Лейпцига ймовірно російський дрон із вибухівкою на борту. За місяць, за описом повідомлення, російські дрони націлилися на літак українського президента Зеленського, коли той вилетів із Молдови до Норвегії.
Водночас повідомлення показує, наскільки кампанія вже давно зачіпає і російську цифрову інфраструктуру. Нова хвиля атак на дата-центри вдарила передусім по концерну Jandex, на якому будується значна частина російської цифрової економіки. Користувачі масово скаржилися в соціальних мережах. За наведеними в повідомленні оцінками, компанії може знадобитися до шести місяців, щоб відновити пошкоджені центри.
Для частини команди Зеленського ситуація все ж виглядає похмуро. Дизельна домовленість, ідеться в повідомленні, приносить Кремлю мільярдні надходження до військового бюджету й знімає частину американських санкцій. Посадовець, залучений до планування московської аеропортової блокади, сказав: якщо США стануть на бік Росії, Україні не залишиться іншого вибору, як відмовитися від ескалації та укласти мир. «Тепер стало зрозуміло, що Росія не зазнає краху через складну економічну ситуацію», – сказав він. «Це означає, що ми маємо змінити свою стратегію».
Примітка редакції: оцінка того, чи справді нова дронова кампанія змусить Москву до поступок, значною мірою залежить від того, наскільки сильно США й надалі підтримуватимуть Україну – питання, яке наразі залишається відкритим.
