нд, 14 черв. 2026 Київ 14:57Берлін 13:57Лондон 12:57 UKR / DE / EN

Україна як донор безпеки для нової Європи

Україна та ЄС мають кардинально переосмислити підходи до інтеграції. Замість простого виконання вимог Києву варто позиціонувати себе як донора безпеки та стійкості для Європи, що змінюється.

Україна як донор безпеки для нової Європи
Фото: uimg.pravda.com.ua

Як повідомляє Українська правда в аналітичному матеріалі, Україні на шляху до ЄС уже недостатньо просто виконувати необхідні критерії та імплементувати законодавство Євросоюзу. Інтеграція має стати двостороннім процесом. Причина — п’ятий рік повномасштабної російської агресії проти України та глибока трансформація самого Європейського Союзу.

ЄС змінюється: від спільного ринку до суб’єкта безпеки

ЄС стрімко перетворюється з суто економічного та регуляторного союзу на блок безпеки та геополітичний суб’єкт, ідеться в аналізі. Ключовими орієнтирами є Європейська стратегія готовності, Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS 2030) та курс на стратегічну автономію. У цих нових умовах Україна вже не може виступати лише отримувачем допомоги.

Натомість країна має позиціонувати себе як державу, що володіє унікальним досвідом протидії загрозам і здатна зробити вагомий внесок у безпеку та стійкість усієї Європи. Україна може стати «донором безпеки та стійкості», без якого нова європейська архітектура в сучасних реаліях немислима.

Існуючі розбіжності: очікування та реальність розходяться

Водночас аналіз називає значні розриви між очікуваннями обох сторін. ЄС бачить сфери, де український прогрес сповільнився або став лише імітацією — насамперед у верховенстві права та судовій реформі. Брюссель не приймає аргументу, що війна виправдовує збереження старих корупційних структур у судах, і критикує політичний вплив на призначення суддів.

Ще одним фактором ризику називають згортання реформи децентралізації через надмірну концентрацію влади в центрі. Напруження між центральним урядом і громадами, а також між громадами та військовими адміністраціями часто трактують як відхід від демократичних стандартів. Крім того, брак прозорості у відбудові викликає занепокоєння — європейські платники податків побоюються корупції через відсутність єдиної цифрової системи контролю за коштами на відновлення.

Аналіз пропонує синхронізувати українську Національну систему стійкості зі Стратегією готовності ЄС. Таким чином Київ зможе не лише подолати власні недоліки, а й утвердитися як незамінний партнер для архітектури безпеки Європи, що трансформується.

Джерело: www.pravda.com.ua