Фрідріх Мерц у літньому інтерв’ю знову поскаржився на «вічне бурчання» німців. Соціолог Армін Нассехі вважає інакше: невдоволення — це не просто риса характеру, воно має політичну функцію. В інтерв’ю Tagesspiegel він викладає свою контртезу.
На запитання, чи відповідає дійсності діагноз Мерца про хронічно буркотливу країну, Нассехі відповідає диференційовано. Він зазначає, що слід розрізняти конкретну критику політики федерального уряду та генералізований, недиференційований вираз невдоволення. Останнє, «обмовляння», справді існує. Але те бурчання, на яке скаржиться Мерц, вписується в критику еліт, яка зараз сильніша, ніж будь-коли.
Таким чином Нассехі ставить під сумнів імпліцитне припущення канцлера: проблема не в народі, а у відносинах між тими, ким керують, і тими, хто керує. Постійна критика є виявом недовіри до політичних осіб, які ухвалюють рішення, — а отже, серйозним сигналом, а не просто скигленням.
Джерело: www.tagesspiegel.de



