Росія з липня 2026 року значно посилила атаки на Київ і прицільно бере під удар мости через Дніпро. За даними Ukrainska Prawda, 1 і 2 жовтня під обстрілом перебував Південний міст, а наступні два дні — Північний. Як повідомив 3 жовтня новинний телеканал n-tv, Південний міст неодноразово ставав ціллю як стратегічно найважливіший міст столиці; саме ним метро перетинає річку. Транспортний планувальник Дмитро Беспалов у розмові з Deutsche Welle сказав, що Південний міст — не випадкова ціль: це центральна логістична артерія для вантажного транспорту. У годину пік, за транспортними розрахунками, щогодини до 15 000 людей перетинають Південний міст на метро.
Що означатиме вихід з ладу для буденного життя
Якщо вийде з ладу хоч одна з центральних переправ, на думку фахівців, загрожує транспортний колапс. За даними n-tv, понад третина киян живе на східному березі річки, а більшість робочих місць — на захід від Дніпра. 2 жовтня, за даними Ukrainska Prawda, повністю працював лише Дарницький міст, і наплив був такий великий, що люди годинами стояли в заторах — на авто, таксі й громадському транспорті. Метро також не їздило. Світлини пішоходів на мостах ширилися в соцмережах.
Транспортний планувальник Беспалов наголошує: кількох влучань дронів-камікадзе недостатньо, щоб зруйнувати міст — споруди мають великі запаси міцності й захищені від таких ударів. Військовий експерт Олександр Коваленко з Українського центру досліджень безпеки все ж вбачає в цих атаках нову фазу терору. Тижневі й місячні щоденні удари можуть спричинити надзвичайну ситуацію, яка змусить закрити той чи інший міст, сказав він Deutsche Welle. Його мета — повний параліч Києва.
Понтони, тунель, сітки — що реально
Міністр відновлення, інфраструктури й транспорту Микола Калашник, за даними Ukrinform, анонсував, що з наступного тижня почнеться будівництво резервних понтонних мостів через Дніпро. n-tv повідомляє, що роботи над кількома понтонними мостами й тимчасовими дамбами мають стартувати наступного тижня і тривати до трьох місяців; вони мають витримувати до половини пропускної здатності звичайних мостів. Беспалов сумнівається в користі: понтони й насипні дамби справді можуть дати половину потужності, але для цього потрібні десятки таких споруд. До того ж течія Дніпра швидка, насипний матеріал змивається — з ризиками для русла й берегів. Небезпечна й робота під постійними атаками дронів.
Тунель метро під річкою, за даними Ukrainska Prawda, в уряді наразі не розглядають: занадто дорого, занадто повільно. Відстань між берегами сягає 1,5 кілометра, будівництво могло б затягнутися на сім-десять років. Як короткостроковий захист, за даними n-tv, над наявними мостами натягують сітки проти дронів. Беспалов вважає додаткові металеві конструкції чи сітки на мостах ризикованими, бо споруди перевантажені й у поганому стані, а додаткова вага може призвести до обвалу. Коваленко каже: «Не можна натягнути купол над мостами. Це чиста фантазія.» Обидва експерти бачать рішення в посиленій, ешелонованій протиповітряній обороні.
Що місто вже робить
Київська влада, за даними Ukrainska Prawda, 3 жовтня випустила дванадцять автобусів на новий маршрут 1-М, який курсує вздовж наземної частини червоної лінії метро й перетинає Дніпро. У разі закриття моста метро вони їдуть через Подільсько-Воскресенський міст. Організація «Пасажири Києва» надіслала транспортному департаменту міськадміністрації пропозиції: більше автобусів, зокрема за рахунок водіїв із трамвайних і тролейбусних депо, домовленості з приватними перевізниками, контроль смуг для автобусів патрульною поліцією. Разовий квиток нині коштує 30 гривень; співзасновник організації Олександр Гречко вимагає, щоб його вважали пересадковим квитком із 45-хвилинним терміном дії — співзасновник організації Олександр Гречко вимагає вважати його пересадковим, щоб пасажири під час повітряної тривоги не платили кілька разів. На випадок закритих мостів має бути коридор для рятувальних служб, військових, автобусів і пішоходів.
За оцінкою Ukrainska Prawda, ситуація залишається напруженою: удари по мостах, імовірно, й надалі порушуватимуть буденне життя в Києві, доки не буде посилено протиповітряну оборону. Український експерт Сергій «Flesh» Бескрестнов, за даними Ukrinform, пояснив, що російські атаки на мости й протиповітряну оборону можуть коригуватися в реальному часі через приховані радіореле в межах міста.
