Вашингтон вдарив уже не лише по окремих посадовцях Міжнародного кримінального суду в Гаазі, а по самому суду. Держсекретар Марко Рубіо оголосив про заборону угод із «судом-ізгоєм» («Schurkengericht» у перекладі ZDF). За даними ZDFheute (AFP), заморожуватимуть і активи суду. Повідомлення Reuters обережніше: чи формально внесено МКС до санкційного списку, з нього не зрозуміло. Мінфін США одночасно видав чотири загальні ліцензії, зокрема на телекомунікації, програмне забезпечення та пенсійні виплати. Станом на 9 жовтня, 19:00.
Час обрано промовистий: того самого дня Нобелівську премію миру отримала південноафриканка Наві Пілле. 85-річна юристка у 2003–2008 роках була суддею МКС, а згодом — Верховним комісаром ООН з прав людини. Нобелівський комітет відзначив її внесок у мир і міжнародне право. Міністр юстиції Німеччини Штефані Губіг (СДПН) назвала це «гіркою іронією» і «темним днем» для міжнародного права (у передачі ZDF).
Нове тут — рівень ескалації, а не напрям. З лютого 2025 року діє указ президента Дональда Трампа, на підставі якого спершу санкціонували суддів і прокурорів. 18 серпня Мінфін США (OFAC) вніс до списку голову суду, японку Томоко Акане, та сенегальського юриста обвинувачення Абдулає Сейє. За словами Рубіо (Reuters), адміністрація відкладала рішення, щоб дати суду й державам-учасницям час урахувати занепокоєння США, але це не спрацювало: «Either the ICC will end its threats, or we will end the ICC». Тло конфлікту — ордери на арешт ізраїльських політиків, зокрема прем’єра Біньяміна Нетаньягу.
Що це означає для справ про Україну
МКС розслідує воєнні злочини в Україні з березня 2022 року й видав ордери на арешт шести високопосадовців РФ, серед них Володимира Путіна — за депортацію українських дітей. Україна з початку 2025 року сама є державою-учасницею. Ще за перших санкцій Euronews, посилаючись на голоси в ЄС, писало, що слідчим можуть ускладнити поїздки й доступ до коштів. Заступниця прокурора Назхат Шамім Хан тепер наголосила: «Our work will continue across all our situations, our investigations and our prosecutions». Суд готувався заздалегідь: переводить комп’ютери з програмного забезпечення Microsoft на відкриті аналоги, перебудовує банківські та страхові домовленості.
Єврокомісія назвала рішення США «глибоко жалюгідним» (zutiefst bedauerlich) і пообіцяла «всі необхідні заходи», щоб суд міг працювати. Сам МКС говорить про «напад на верховенство права», але сподівається на «простір для діалогу». Конкретних кроків Брюсселя поки немає.
Три сценарії
Перший: ЄС задіє «блокуючий статут». Він забороняє європейським компаніям дотримуватися певних санкцій США. Словенія та Іспанія ще в серпні закликали Єврокомісію це зробити. Сигнал був би чітким, але банки опинилися б у правовому конфлікті між Брюсселем і Вашингтоном — чи допоможе це на практиці, невідомо.
Другий: суд працює в урізаному темпі. Техніка, платежі й страхування йдуть обхідними шляхами, процеси сповільнюються, але не зупиняються. Загальні ліцензії натякають, що Вашингтон не збирається паралізувати роботу суду за одну ніч.
Третій: подальша ескалація. За Reuters, можуть постраждати компанії, що надають суду фінансові, страхові чи ІТ-послуги; Рубіо хоче, щоб держави-учасниці «приборкали» суд. Якщо вторинні санкції зачеплять європейських підрядників, ситуація різко зміниться.
Наша оцінка: найімовірніший другий сценарій, політично з першим; Брюссель, схоже, поки обмежиться заявами й технічною допомогою. Наскільки суд витривалий, покажуть найближчі тижні — упевненості тут немає. Для українців питання в тому, чи залишаться дієвими справи про депортації та воєнні злочини в довгій перспективі.
Джерела: ZDFheute/AFP, OFAC (Мінфін США), Outlook India/Reuters, Euronews, ORF
