Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія перестане обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру. Про це заявив президент Володимир Зеленський у неділю в дописі в месенджері Telegram, про що повідомляють інформаційне агентство Укрінформ та інтернет-видання «Українська правда». «Будь-яка деескалація має бути взаємною і містити реальні гарантії», — написав Зеленський. «Справжня причина війни в Європі — це Росія, і тільки Росія. Вже сьогодні реально зупинити удари по енергетичній інфраструктурі, але Путін не хоче цього робити».
Так Зеленський відреагував на тривалі російські атаки минулого тижня. За його даними, за цей період Росія застосувала близько 1 450 керованих авіабомб, 75 ракет різних типів і понад 1 640 бойових дронів, близько 60 відсотків яких мають реактивний двигун. «Лише сьогодні вранці завершилися пошуково-рятувальні роботи в Запоріжжі, де Росія вбила 23 людини, серед них чотирьох дітей», — написав Зеленський. «Учора Росія вдарила по медичному закладу в Харкові, вночі були російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових будинках і енергопостачанню. Вранці Росія вдарила по п’ятиповерховому будинку в Слов’янську — повністю зруйновано один під’їзд, під завалами можуть бути люди».
Що стоїть за цією заявою
Заява пролунала на тлі зростання напруженості між Києвом і Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним оголосив про домовленість щодо постачання російського дизелю до США та на світовий ринок. Зеленський різко розкритикував цей крок і назвав скасування санкцій «цілком жахливим кроком» — «подарунком на день народження для Путіна», який дає агресору додаткові мільярди для продовження війни. Український президент також звинуватив Вашингтон у тому, що зустріч з українською переговорною делегацією в Маямі була використана як «прикриття» для домовленостей з Москвою.
Кремль раніше назвав «неможливою» будь-яку перспективу зустрічі Зеленського з Путіним на саміті G20 у Маямі. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін прийме Зеленського лише в Москві. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав, що Росія не припинить свою «спеціальну воєнну операцію» навіть за можливих мирних переговорів. Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Путін у телефонній розмові з Трампом відкинув можливість мирних переговорів і наголосив, що Росія продовжуватиме бойові дії, доки не досягне «всіх своїх цілей».
Після викриття домовленості США та Росії щодо дизелю медіа повідомили, що переговори між представниками США, України, європейських країн і НАТО в Маямі про шляхи деескалації та припинення війни були достроково завершені. Радник українського президента з питань комунікацій Дмитро Литвин 10 жовтня повідомив, що українська делегація, яка брала участь у переговорах у США, вже повертається додому.
Київ розраховує на власну зброю та протиповітряну оборону
Зеленський оголосив, що продовжить координацію з партнерами. «Сьогодні ми продовжимо узгодження з партнерами — будуть розмови з європейськими лідерами. Практично щодня ми координуємо на різних рівнях і працюємо над додатковими оборонними пакетами, насамперед протиповітряною обороною та боєприпасами для бойової авіації», — написав він. «Усе для захисту життя наших людей та інтересів України».
Ще на початку жовтня Зеленський в інтерв’ю інформаційному агентству Reuters анонсував посилення ударів по російських нафтопереробних заводах. «На їхні удари по нашій енергетиці» треба відповідати атаками «по їхній енергетиці», «насамперед по нафтопереробних заводах», сказав він тоді. «Саме це приносить їм гроші на цю війну». Український президент заявив, що спецслужби мають документи про «нову доктрину» російського президента Володимира Путіна, яка дозволяє удари по інфраструктурі, як-от дороги, школи та лікарні, щоб чинити тиск на людей і змушувати їх залишати столицю та інші міста. Україна, на відміну від Росії, не атакуватиме цивільні цілі, наголосив він. Росія також заперечує, що націлюється на цивільні об’єкти.
Останні атаки показують, наскільки обидві сторони націлюються на енергетичну інфраструктуру одна одної. У середині вересня Росія, за даними українських Повітряних сил, за одну ніч застосувала 453 дрони різних типів, з яких 409 було збито; 13 цілей усе ж було уражено. У місті Стрий на Львівщині було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок, господарську споруду біля школи та будівлі навколо залізничного вокзалу. В Ізюмі, за даними голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, 26-річна жінка загинула від вибуху боєприпасу; у місті Харків і 15 населених пунктах області було поранено трьох людей, серед них 73-річну жінку. На Волині, за даними губернатора Романа Романюка, було поранено щонайменше п’ятьох людей. У Луцьку уламки влучили в евакуйований потяг і спричинили пожежу.
Водночас Україна атакувала російські нафтові об’єкти. Під час удару дронами по промисловому об’єкту в Нижньокамську в Республіці Татарстан, за російськими даними, загинули двоє людей, ще дванадцять зазнали поранень. Українська воєнна розвідка повідомила, що уразила Слов’янський ЕКО-нафтопереробний завод у південноросійському Слов’янську-на-Кубані в Краснодарському краї, пошкодивши центральний блок переробки нафти та резервуарний парк.
Для людей в Україні тривала хвиля атак означає нові ночі в укриттях, відключення електроенергії та нестачу води. У Київській області пошкодження енергооб’єкта призвели до погіршення постачання столиці та перебоїв з водопостачанням; роботу київського метрополітену тимчасово зупиняли через вихід з ладу зовнішніх центрів живлення. У Німеччині та ЄС останні події, ймовірно, ще більше підігріють дискусію про підтримку України та санкційну політику щодо Росії — тим паче що США за Трампа тепер, очевидно, роблять ставку на російський дизель.
Примітка редакції: Оцінка, що останні події, ймовірно, підігріють дискусію в Німеччині та ЄС, є редакційним судженням. Вона спирається на згадані в джерелах реакції та домовленості.
