Станом на 15 жовтня, 12:00 за київським часом. Україна відновлює удари по російських НПЗ і прямо пов’язує це з дизельною угодою Дональда Трампа та Володимира Путіна. Президент Володимир Зеленський сказав Financial Times: «Блок знято. З цим покінчено». У четвер на саміті ЄС у Брюсселі видно: єдиної європейської позиції немає.
Нагадаємо, як ми сюди дійшли. Після розмови з Путіним Трамп оголосив: негайно на ринок піде понад 300 тисяч тонн російського дизеля, у листопаді — ще 500 тисяч, потім мільйон. США тимчасово, до 7 квітня 2027 року, дозволили торгівлю російським дизелем, Росія частково послабила власну заборону на експорт. У неділю Трамп ще й оголосив «енергетичне перемир’я». За даними Euronews, Київ із цього приводу не питали; Москва угоду не підтвердила, а в понеділок, за словами Зеленського, росіяни вдарили по шести енергооб’єктах. Що Вашингтон вимагає від Києва, ми вже розбирали.
Чому Київ втратив терпіння
Спершу Зеленський запропонував зупинити удари по НПЗ, якщо Росія припинить атаки на українську енергосистему. За повідомленнями українських медіа, два дні таких ударів не було — Кремль не відреагував. Водночас Зеленський говорив про понад 600 тисяч людей без світла після російської атаки. Financial Times він розповів, що військових попереджали: якщо не припините енергетичні удари, розвідданих не буде. На питання Пірса Моргана, чи почувається він зрадженим Трампом, відповів: «Так».
Деталі цієї історії поки спираються на слова самого Зеленського та репортажі американських медіа; докладного коментаря Білого дому ми не знайшли.
Логіка угоди проста: українські дрони тимчасово створили в Росії дефіцит дизеля. Угода дає Москві гроші й паузу, а Трампу — нижчі ціни на пальне за менш ніж місяць до проміжних виборів.
Європа: чітка лінія і ті, хто виходить із ряду
Берлін відкрито дистанціюється від Вашингтона. Канцлер Фрідріх Мерц, за даними Spiegel, назвав власну дизельну угоду з Росією «неприйнятною для Німеччини та Європи» і закликав посилювати санкції. Речник уряду Штефан Корнеліус наголосив, що підтримка України «залишається непохитною». У міністерстві економіки Катаріни Райхе (ХДС) нагадують: Німеччина з 2023 року не купує російську нафту й нафтопродукти.
У Брюсселі позиції розходяться. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон захистив удари по НПЗ і назвав угоду хибним сигналом. Італійка Джорджа Мелоні говорить про «дуже ризикований вибір», що легітимізує Москву. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила: російські НПЗ — законні цілі за міжнародним правом. Прем’єр Болгарії Румен Радев, навпаки, вийшов із ряду: підтримав угоду через ціни на пальне й не підтримує удари по НПЗ.
Три сценарії
Це наша оцінка, і певність у ній обмежена. Перший: енергетична війна триває — Україна б’є по НПЗ, Росія по електростанціях, узимку це відчують передусім цивільні. Поки Москва не дасть перевірюваних гарантій, вважаємо його найімовірнішим. Другий: Вашингтон тисне так, що Київ таки пригальмовує удари; усе залежить від того, чи справдять США свою погрозу. Третій: реальне взаємне припинення, але для нього поки немає жодної верифікації.
Для гаманця в Німеччині наслідки малі: галузева асоціація Fuels und Energie не чекає суттєвого впливу на ціни на АЗС, економістка Саміна Султан з IW Köln — помітної зміни світової ціни. Імпорт російського дизеля до ЄС заборонений з 5 лютого 2023 року. Відчутніше це в Україні — і для тих, чиї рідні зустрічають зиму без стабільного світла.
Джерела: Euronews, dpa / web.de, AWP / cash.ch, CNN, Президент України
