Президент США Дональд Трамп призупинив передбачені законом про санкції проти Росії мита й штрафні заходи незадовго до набуття ними чинності. Як випливає з опублікованого в п’ятницю (за місцевим часом) указу, заходи зупинено до подальшого, повідомляє SPIEGEL. Трамп обґрунтував цей крок тим, що таке призупинення «на нинішній момент відповідає національним інтересам» США.
Закон, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні, Трамп підписав у середині вересня після того, як той отримав у Конгресі міжпартійну більшість. Він передбачав, що санкції та мита автоматично почнуть діяти через 30 днів після підписання – якщо президент не вирішить інакше в межах цього строку. За даними Guardian, Трамп мав час до 18 жовтня, щоб запровадити санкції та мита або призупинити їх; він призупинив заходи незадовго до спливу цього строку.
Мита до 100 відсотків мали чинити тиск на Москву
Закон передбачає, крім прямих санкцій проти російських політиків, банків і компаній, також штрафні заходи проти російського експорту нафти й газу, якими Москва фінансує свою агресивну війну проти України. За описом Guardian, він спрямований також проти «тіньового флоту» танкерів, які підтримують російські енергопостачання.
Серцевиною пакета є мита до 100 відсотків на товари з п’яти найбільших країн-покупців російської сирої нафти або газу, як повідомляє ORF. Крім того, мали бути охоплені держави, які найбільше допомагають Росії обходити чинні енергетичні санкції. Guardian називає виняток для країн, які отримують менше 15 відсотків російського газового експорту й довели, що вжили заходів для скорочення цього імпорту. Це могло б зашкодити торговельним відносинам США з Китаєм та Індією, які закуповують великі обсяги російської нафти. Індія, один із найбільших покупців, за даними ORF, висловлювала занепокоєння щодо закону.
Багато демократів, за даними SPIEGEL і zdfheute.de, критикували, що законопроєкт надає Трампу занадто багато свободи дій у запровадженні або призупиненні санкцій.
Дизельна угода з Путіним і зростаючий тиск на Київ
Рішення ухвалено в період, коли Трамп розширює економічні контакти з Москвою і водночас посилює тиск на Україну. Кілька днів тому він, попри чинні санкції, домовився з Кремлем про постачання російського дизелю. Росія негайно надасть понад 300 000 тонн дизелю для США та світового ринку, оголосив Трамп; чинні санкції для цього буде призупинено.
Трамп сподівається цим знизити нинішні високі ціни на пальне. Останніми місяцями ціни на бензин і дизель різко зросли внаслідок війни з Іраном. Guardian повідомляє, що десяток американських сенаторів – серед них шестеро республіканців – у листі від вівторка закликали Трампа скасувати дизельну угоду й скористатися санкційними повноваженнями закону.
Президент України Володимир Зеленський, за даними SPIEGEL, наприкінці тижня дав зрозуміти, що через дизельну угоду з російським президентом Володимиром Путіним і подальші погрози в бік Києва почувається обдуреним США. Guardian цитує Зеленського, який у п’ятницю на зустрічі з європейськими главами держав і урядів у Брюсселі сказав, що дизельна угода означає, що гроші «повертатимуться до Росії». Трамп своєю чергою публічно критикував Україну й натякав, що країні потрібне нове керівництво. Військовий аналітик полковник Райснер, за даними zdfheute.de, сказав, що можливо, Трамп остаточно відвертається від України.
Проміжні вибори, Дмитрієв і можливий новий клин
Політологиня Ганна Нотте, за даними zdfheute.de, вбачає «новий клин у відносинах між Дональдом Трампом і Зеленським» і вважає дизельну угоду з Путіним політичним успіхом Росії. Трамп, чиї республіканці мають постати перед виборцями за якихось два тижні, перебуває під тиском: Guardian повідомляє, що він звинувачує українські удари по російських нафтопереробних заводах у зростанні цін на енергоносії, що може коштувати його партії вузьких більшостей у Сенаті й Палаті представників.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, за даними suaragarut.id, поставив останні висловлювання Трампа про Зеленського в контекст проміжних виборів у США 3 листопада 2026 року і водночас наголосив, що США й надалі підтримують Україну разом зі своїми європейськими партнерами.
Тим часом Росія, за словами її уповноваженого з питань інвестицій Кирила Дмитрієва, розглядає подальші можливості економічної співпраці зі США, зокрема можливі спільні проєкти центрів обробки даних і використання малих атомних електростанцій. Інших подробиць Дмитрієв на енергетичній конференції в Москві не назвав.
Закон про санкції носить ім’я сенатора й соратника Трампа Ліндсі Грема, який помер у липні і значною мірою просував його. За даними Guardian, він став також темою виборчої кампанії сенаторки Дарлін Грем, сестри померлого, яка тимчасово обійняла його місце в Сенаті й домагається повного строку повноважень. У дебатах цього тижня вона сказала, що закон дає президентові інструменти, які він може використати, якщо захоче – рішення за ним.
Примітка редакції: чи й коли Трамп усе ж таки введе санкції в дію, з наявних джерел вивести неможливо. Сам закон залишається чинним; призупинено передбачені в ньому заходи.
