Сьогодні в Осло Володимир Зеленський зустрічається з президентом Фінляндії Александером Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. До розмови долучаються спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер: Віткофф приїздить в Осло, Кушнер, за даними медіа, підключається віддалено — він захворів на грип. За словами Стере, Київ сам попросив залучити американців, а мета — «спрямувати дипломатичні зусилля в конструктивніше русло». Заяву офіс прем’єра оприлюднив 20 жовтня.
Зустріч відбувається на тлі напруги. Київ звинувачує Вашингтон у затримці Patriot, оплачених європейськими союзниками, а також у гальмуванні Starshield і обміну розвідданими. Про блокування поставки ми вже писали (Оплачені Patriot: чому США затримують ракети). У США частину звинувачень заперечують, а представники НАТО кажуть, що поставки, оплачені союзниками, тривають.
«Енергетичне перемир’я»: хто чого хоче
Ключове питання — взаємна відмова від ударів по енергетиці. 14 вересня Трамп заявив, що Україна й Росія нібито вже домовилися не бити по енергетичних об’єктах; Зеленський невдовзі сказав, що жодного перемир’я немає. Після одноосібного оголошення Трампа понад тиждень тому Україна кілька днів не атакувала російські нафтові об’єкти, але 15 жовтня оголосила, що з цим покінчено: «з нас досить». Умову Зеленський формулює відверто: Київ не вдарить по російській енергетиці, якщо Росія припинить атаки на українські газ, електрику й нафту — і якщо буде достатньо ракет-перехоплювачів. В інтерв’ю Corriere della Sera 20 жовтня він сказав: «Якщо ви не змогли зупинити Путіна, то допоможіть Україні». У ніч на 15 жовтня, за словами Зеленського, на 15 областей летіло понад 850 дронів.
У Москві поки що не поспішають: за даними Financial Times, Путін не хоче припиняти удари до зими, бо розраховує тиснути на Київ.
Три сценарії після Осло
Перший — вузька угода. Вашингтон постачає Patriot, Київ припиняє удари по НПЗ. Це найпростіший обмін, він міг би спрацювати швидко. Чи пристане на нього Москва — невідомо.
Другий — тиск на Київ. The New York Times із посиланням на джерела пише, що Трамп наполягає на угоді здебільшого на російських умовах, а Донбас, мовляв, «не вартий зусиль». Віткофф і Кушнер мають передати це в Осло, а потім їхати до Путіна: за NYT — до Санкт-Петербурга, за іншими медіа — до Москви. Для України й європейців це було б відходом від спільної лінії; шефиня дипломатії ЄС Каджа Каллас нещодавно закликала «тиснути на агресора, а не на жертву, щоб вона капітулювала».
Третій — більша вага Європи. На зустріч запрошені також країни E4 (Британія, Франція, Німеччина, Польща), ЄС і НАТО. Польський прем’єр Дональд Туск раніше критикував, що Польщу не залучили до попередніх переговорів. Якщо європейські гроші (ЄС називає 50 млрд доларів на наступний рік, тоді як Україна планує витратити на оборону 175 млрд) вдасться перетворити на конкретні переговорні позиції, Осло стане більше, ніж фотосесією.
Наша оцінка: найімовірніший результат — вузька домовленість, а не великий прорив уже у вівторок. За Reuters, графік попередній і може змінитися, а версія NYT спирається на анонімні джерела. Для українців у Німеччині це не абстракція: від протиповітряної оборони залежить, скільком родинам цієї зими доведеться сидіти без світла.
Джерела: Офіс прем’єр-міністра Норвегії, Euronews, New Voice of Ukraine (NYT), Al Jazeera, Укрінформ, Handelsblatt
