Станом на п’ятницю, 23 жовтня. Дональд Трамп стверджує, що Ілон Маск відновив Україні доступ до Starlink. Київ і високопосадовець з Європи заперечують: за даними агентства AP, обмеження швидкості близько 160 км/год досі діє. Хто саме наказав «задушити» зв’язок, невідомо вже десять днів.
Коротка хронологія. Увечері 13 жовтня українські військові повідомили про різкі збої на терміналах Starlink і Starshield — так називається військова версія сервісу. За словами президента Володимира Зеленського, зв’язок обривається, щойно літальний апарат перевищує приблизно 161 км/год: приблизно на другій хвилині система вимикається, і дрон-перехоплювач втрачено. Проти реактивних «Шахедів», які значно швидші, це робить систему марною. «Тобто швидкості недостатньо. Ну, і витрачаємо дрони», — сказав Зеленський 17 жовтня.
Він спирається на перевірку: Україна відправила кілька авто зі Starlink до країн ЄС і їздила там, де можна, понад 180 км/год — зв’язок тримався. Звідси висновок: обмеження діє лише в Україні, це «спланована операція». Записів, про які говорить Зеленський, Київ, наскільки нам відомо, не оприлюднив, тож це твердження однієї зі сторін конфлікту.
Хто насправді вирішує, що буде зі Starshield?
Тут починається плутанина відповідальності. 14 жовтня Маск написав у X, що Starshield «належить уряду США і контролюється ним», а обмеження швидкості чи використання ухвалюють американські військові і «зрештою» президент. Міністр оборони Піт Гегсет заявив, що Пентагон «нічого не відкликав», проте Україна має дотримуватися невизначених «умов користування». Держсекретар Марко Рубіо сказав інше: швидкість і доступ визначає приватний комерційний контракт, а Україна взагалі не має доступу до Starshield, лише до Starlink. Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що обмеження наказав Білий дім; американський чиновник це спростував. А The Wall Street Journal 20 жовтня написало, що обмеження запровадив сам Маск — теж за анонімними джерелами.
Трамп заперечив, що вимагав обмежень, і не вважає відповідальним Маска. Водночас він сказав, що Маск усе «повернув» («he put it back»), а чи телефонував він йому сам — не уточнив. Разом ці заяви не пояснюють, хто взагалі щось змінював. Сенатор-демократ Річард Блюментал оголосив розслідування.
Уряд Німеччини стриманий. Речник Штефан Корнеліус 19 жовтня сказав, що підтверджених даних про обмеження немає, і припустив, що їх уже мали зняти. Представник Міноборони додав, що Бундесвер здебільшого користується власними супутниковими мережами, а чи входить до них Starlink — не сказав. Єврокомісія висловилася різкіше: речник Тома Реньє вимагає, щоб SpaceX «терміново відновив надання послуг Україні в повному обсязі».
Чому це більше, ніж обмеження швидкості
Інцидент стався тоді, коли стосунки Києва й Вашингтона помітно погіршилися. Адміністрація США нещодавно зняла обмеження на купівлю російського дизелю, Трамп назвав Зеленського поганим партнером для переговорів, а Маск написав «Time for Zelensky to go». Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні назвала дизельну угоду «дуже ризикованим рішенням». У листопаді в США відбудуться проміжні вибори, а високі ціни на пальне б’ють по рейтингу президента.
Наша оцінка, з належною обережністю: навіть якщо збій виявиться технічним або самодіяльністю компанії, він показав структурний ризик. Частина української протиповітряної оборони залежить від мережі, правила якої визначають приватна корпорація й чужий уряд, а Київ не має права голосу. Можливі три сценарії. Перший — обмеження справді знімають повністю, історія політично затихає; найімовірніше, поки тиск Конгресу й Європи не слабшає. Другий — обмеження лишається тихим важелем у переговорах; це створило б прецедент для кожної європейської армії, що користується Starlink. Третій — Європа прискорює власні альтернативи. Єврокомісія нагадує про Iris² — планову групу з понад 300 супутників, до якої хочуть залучити Україну; найближчим часом вона Starlink не замінить.
Для українців у Німеччині це не лише техніка: ідеться про збиття дронів, які тижнями б’ють по містах і електростанціях. Головна перевірка попереду: чи підтвердить Київ найближчими днями, що перехоплювачі знову керуються на повній швидкості.
Джерела: Al Jazeera, Українська правда, Укрінформ (Єврокомісія), Укрінформ (уряд ФРН), CBS News
