Єврокомісія у середу запропонувала додатковий кредит для України на 2027 рік — до 45 мільярдів євро. Він має закрити приблизно дві третини дефіциту, який Київ і Брюссель оцінюють у 70 мільярдів: 25 мільярдів підуть на військову допомогу, 20 — на держбюджет. Станом на вечір 18 листопада.
Пропозиція з’явилася на тлі жорсткої позиції Берліна. На початку листопада канцлер Фрідріх Мерц у листі до голови Європейської ради Антоніу Кошти зажадав, щоб усі держави-члени «справедливо» долучилися до закриття цього розриву, — інакше Німеччина не обговорюватиме інші бюджетні питання. Урсула фон дер Ляєн тепер відкрито підтримала цю вимогу.
Як працюватиме новий кредит
Механізм схожий на кредит на 90 мільярдів, який лідери ЄС ухвалили в грудні 2025-го на 2026–2027 роки. Комісія позичає гроші на ринках під гарантію запасу в бюджеті ЄС і передає їх Україні. Основну суму Київ повертатиме лише тоді, коли Росія відшкодує збитки від війни. Нове — те, що цей кредит вбудують у довгостроковий бюджет Союзу. Бюджетна частина на 20 мільярдів іде через макрофінансову допомогу та Ukraine Facility і прив’язана до реформ, насамперед у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Решту — близько 25 мільярдів — мають дати партнери поза ЄС. Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн і Канада могли б надати гарантії до бюджету ЄС із стелею у 5 мільярдів; поки що ніхто нічого не пообіцяв. Нові позики в ЄС також планують погашати з доходів від заморожених російських активів: досі надійшло близько 4 мільярдів, далі очікують 5–6 мільярдів на рік. За словами посадовців у Брюсселі, це може тривати десятиліттями.
Хто не хоче платити — і чому гроші все одно можуть надійти
Угорщина, Словаччина та Чехія вже були винятком у кредиті на 90 мільярдів, цього разу до них приєдналася Болгарія. Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не братиме участі в жодному новому кредиті Україні, а зв’язку Мерца з бюджетом, за повідомленням Euronews, назвав «шантажем». Комісія сподівається втягнути всіх чотирьох: у правовому тексті цивільні та військові витрати розділені, тож противники можуть непрямо віднести свій внесок до цивільної частини. Фон дер Ляєн сказала, що «дуже впевнена» у згоді всіх 27.
Складнощі — в механіці. За даними EUobserver, сам інструмент можна ухвалити кваліфікованою більшістю, але запозичення під довгостроковий бюджет потребують одностайності. Тобто будь-яка країна має право вето, а допомога Україні стає заставою в бюджетних торгах. Ще одне питання — відсотки. Юридично за них відповідає Україна, але реально вона їх не потягне. Платити почнуть із 2028 року; чи дасть ЄС на це окремі гроші, чи візьме їх зі 100 мільярдів, закладених для України в проєкті бюджету 2028–2034, поки відкрито.
Аргумент Мерца — розподіл навантаження: група ощадливих країн, куди входять Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія й Австрія, за його словами, несе близько 70 відсотків двосторонньої допомоги Україні. Його підтримують Копенгаген, Гельсінкі, Гаага й Стокгольм; Польща застерігала, що така прив’язка може зіграти проти.
Наша оцінка: найімовірніший сценарій — компроміс, який через «цивільне» зарахування залишає противникам зручний вихід. Проте домовленість навряд чи з’явиться вже на позачерговому саміті 26–27 листопада; реальніше — грудень. Якщо ж угоди не буде, у першій половині 2027 року Київ може зіткнутися з діркою в бюджеті, яка вдарить по пенсіях, зарплатах бюджетників і лікарнях — тобто по тому, що українці в Німеччині відчують через своїх рідних удома. Це прогноз із обмеженою впевненістю: усе залежить від рішень у Братиславі, Празі, Софії та Будапешті.
Далі події розвиваються швидко: у четвер фон дер Ляєн має представити пропозицію на зустрічі країн-союзників у Берліні, а в другій половині грудня Комісія оприлюднить план запозичень на 2027 рік.
Джерела: Європейська комісія (IP/26/764), Bundesregierung, Euronews, EUobserver, Європейська правда



