ср, 18 лист. 2026 Київ 21:00Берлін 20:00Лондон 19:00 UKR / DE / EN

Шеньчжень: Трамп, Сі й Путін обговорять світ — чи й Україну?

У четвер лідери США, Китаю й Росії вперше зустрінуться втрьох. Чи говоритимуть про Україну — невідомо, а Європа боїться другого Анкориджа.

Шеньчжень: Трамп, Сі й Путін обговорять світ — чи й Україну?
Ілюстративне фото: Ec lipse / Pexels

У четвер лідери США, Китаю й Росії вперше зустрінуться втрьох. Чи говоритимуть про Україну — невідомо, а Європа боїться другого Анкориджа.

Путін говорить про «діалог замість ультиматумів», Пекін називає зустріч «історичною», а Берлін і Брюссель дедалі більше бояться, що про Україну домовлятимуться без Києва й без європейців. У четвер у Шеньчжені вперше зустрінуться втрьох Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін.

У середу Сі й Путін уже поговорили на полях саміту АТЕС — за даними AFP, це їхня п’ята зустріч цього року, враховуючи відеозв’язок. Російська сторона анонсувала для першого раунду енергетику та фінанси, а вужчим колом мали обговорити зовнішню політику, Україну й Північну Корею. За повідомленням Euronews, Путін очікує від четвергової зустрічі «надзвичайно корисних» результатів. Водночас він заявив, що західні санкції не зупинили зростання російської економіки, і закликав до «єдності, а не розколу».

Україна в порядку денному чи ні?

Сигнали суперечливі. Білий дім оголосив зустріч 13 листопада, Кремль підтвердив її наступного дня, Пекін — 16 листопада. Офіційна тема — ядерне роззброєння: договір СНО-3 (New START), останній між США й Росією, втратив чинність 5 лютого 2026 року. Високопосадовець США, за даними Brussels Signal, сказав, що про війну в Україні не говоритимуть. Пізніше сам Трамп заявив, що говоритимуть (AFP). Кремль у будь-якому разі збирається порушити це питання.

Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр після розмови із Сі в Пекіні 30 жовтня сказав в ефірі ARD, що «жодної підготовки до саміту щодо України за участі США, Росії та Китаю на горизонті немає». За його словами, Сі назвав війну європейським конфліктом, «у якому європейці мають сидіти за столом», і виявив роздратування, коли тема прозвучала. Це промовисто: Пекін, який економічно підтримує Москву, наполягає на ролі Європи — і, схоже, не хоче брати на себе відповідальність за мир. За даними AFP, Сі казав, що Україна — не проблема Китаю.

Що з цим робить Європа

Канцлер Фрідріх Мерц на неформальному саміті ЄС у Дубліні 13 листопада звернувся до Трампа: «Будь ласка, без сюрпризів — залишайтеся в команді Європи й в команді з Україною». За його словами, діє принцип «не про Європу без Європи й не про Україну без України». Деякі лідери, як повідомлялося, побоювалися «другого моменту Анкориджа» — натяк на зустріч Трампа з Путіним на Алясці в серпні 2025 року, після якої європейці поспіхом їхали до Білого дому.

Київ ще 20 жовтня в Осло чітко окреслив позицію: президент Володимир Зеленський сказав, що розмови про майбутнє України «прийнятні лише тоді, коли ми за столом переговорів». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга застеріг, що тристоронній формат лише «підбадьорить» Росію продовжувати війну. Агенція dpa тоді нагадала про напружені відносини з Вашингтоном: Трамп призупинив заплановані санкції проти Росії, а Зеленський скаржиться на затримки з ППО та розвідданими.

Аналітики скептично ставляться до конкретних результатів. Московський політолог Олександр Братерський сказав Al Jazeera, що саме місце за столом робить Путіна «першим серед рівних», а без результатів до Різдва це лишиться «фотосесією». Індерджит Пармар з City St George’s, University of London, вважає страхи перед формальним «G3» перебільшеними: інтереси трьох сторін щодо України, Тайваню, технологій і торгівлі надто різні.

Наша оцінка, з застереженням: найімовірніший сценарій — саміт картинок із формальними домовленостями про контроль над озброєннями. Китай досі не відповів на пропозиції Трампа про тристоронні переговори й відмовляється від ядерних перемовин, поки США та Росія не скоротять свої більші арсенали. Ризикованішою була б одна фраза про поступки Росії щодо України, наприклад у санкціях: тоді Європу чекає чергова кризова мобілізація, як після Анкориджа. Для українців у Німеччині це означає: рішення про допомогу й правовий статус і далі ухвалюють у Берліні та Брюсселі, але політичний тиск на ці рішення з п’ятниці може відчутно змінитися.

Джерела: Уряд ФРН, ZDFheute, Kyiv Post (AFP), Al Jazeera, Brussels Signal

Наш Telegram-канал: головні новини коротко — підписуйтеся →