пт, 20 лист. 2026 Київ 03:04Берлін 02:04Лондон 01:04 UKR / DE / EN

Берлінський саміт: Європа вимагає місця за столом

Після зустрічі «коаліції охочих» відомо, чого досягли в Берліні: 45 млрд євро, місце за столом переговорів — і Москва, яка відповідає суперечливо.

Берлінський саміт: Європа вимагає місця за столом
Архівне фото: Norbert Nagel / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0

Після зустрічі «коаліції охочих» відомо, чого досягли в Берліні: 45 млрд євро, місце за столом переговорів — і Москва, яка відповідає суперечливо.

Хто насправді домовляється про мир в Україні — а хто лише спостерігає збоку? Після зустрічі «коаліції охочих» у берлінській Канцелярії відповідь стала чіткішою: Європа хоче сидіти за столом переговорів постійно, США й Україна це підтримують. Чи погодиться Москва — відкрите питання. Станом на вечір четверга, 19 листопада.

Канцлер Фрідріх Мерц, за даними федерального уряду, приймав делегації майже 40 держав і керівництво ЄС та НАТО. За підрахунками DW — 36 країн, із них 26 на рівні лідерів; цифри в джерелах різняться. Несподівано до преси вийшли й американські переговорники Джаред Кушнер та Стів Віткофф.

Три результати без підсумкової декларації

Спільного комюніке, судячи з доступних повідомлень, не було. За даними dpa, Мерц назвав три результати. Перший — гроші: широка підтримка пропозиції Єврокомісії виділити 2027 року додатково 45 млрд євро. За даними taz, це 20 млрд фінансової й 25 млрд військової допомоги; проти — Угорщина, Чехія, Словаччина та Болгарія. Рішення ухвалять на позачерговому саміті ЄС наступного тижня.

Другий — місце за столом. Європейці хочуть бути присутніми на переговорах між Росією, Україною та США, найкраще на нейтральній території. Мерц застеріг: «Формат Ялти миру не принесе». Володимир Зеленський перед самітом попереджав про «другу Ялту» — порядок, який вирішують над головами тих, кого він стосується. Третій — гарантії безпеки: федеральний уряд говорить про «надійні та юридично обов’язкові» гарантії після припинення вогню, зокрема про Multinational Force Ukraine. Перші навчання за участі Бундесверу вже тривають у Польщі.

За словами Кушнера, наведеними DW, Дональд Трамп «не має наміру нічого нав’язувати в односторонньому порядку» і хоче діяти разом з Європою та Україною. За даними Укрінформу, він також сказав, що Москва погодилася на формат за участі Європи, а НАТО стане «центральним стовпом» врегулювання. Емманюель Макрон заявив, що питання вступу України до НАТО треба «знову відкрити» — з огляду на максималістські позиції Росії.

Сигнали Москви не збігаються

Ось головна суперечність вечора. Кушнер подає згоду Росії як прогрес. Але Путін після зустрічі втрьох із Трампом і Сі в Шеньчжені заявив, що американська сторона тисне на Росію, аби та погодилася на залучення європейців, і водночас запросив їх до Москви «на зондування». Dpa пише про «суперечливі сигнали». Мерц назвав шеньчженську зустріч «насамперед фотосесією».

Скептично налаштований Штефан Майстер із Німецького товариства зовнішньої політики: «Я думаю, це все гаряче повітря», — сказав він DW; з російського боку «руху немає». Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що Німеччина готується й до провалу переговорів та продовжить підтримувати Україну взимку і військово.

Наша оцінка, з застереженням: вечір зміцнює переговорні позиції європейців, але не наближає кінець війни. Місце за столом чогось вартує лише тоді, коли Москва його визнає. Найімовірніше, найближчими тижнями йтиметься радше про суперечку щодо формату й місця переговорів, ніж про прорив. Перший жорсткий тест — саміт ЄС щодо 45 млрд: без грошей і місце за столом лишається слабким.

Раніше ми писали: Мерц пропонує Москві пом’якшення санкцій в обмін на перемир’я.

Джерела: Bundesregierung, DW, dpa, taz, Укрінформ

Наш Telegram-канал: головні новини коротко — підписуйтеся →