На саміті ЄС у Брюсселі 27 глав держав і урядів цього четверга ведуть переговори про Багаторічний фінансовий план (MFR) Європейського Союзу на 2028–2034 роки. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) очолює групу країн-нетто-платників, яка хоче скоротити проєкт бюджету Єврокомісії на кілька сотень мільярдів євро, як пише Spiegel у четвер у своєму ранковому огляді. Узгодження цього четверга, 15 жовтня, не буде.
Єврокомісія у своєму проєкті вимагала бюджету понад 2000 мільярдів євро на сім років, повідомляє Wirtschaftswoche. Проти цього протестували так звані «ощадливі» — ті країни, які платять до бюджету ЄС більше, ніж отримують назад. Мерц у вересні запросив цю групу до Берліна, щоб виробити спільну стратегію. На запрошення відгукнулися Австрія, Нідерланди, Данія, Фінляндія та Швеція. Франція, сама нетто-платник, не взяла участі: Париж хоче більшого бюджету ЄС і планує фінансувати його за рахунок нових податків на цифрові компанії та єврооблігацій.
У спільному листі шести країн до прем’єр-міністра Ірландії, яка наразі головує в ЄС, вони наполягали на скороченні приблизно на 400 мільярдів євро — близько 20 відсотків. Ірландія після цього внесла компромісну пропозицію, яка передбачає скорочення на 159 мільярдів євро. Для Мерца цього замало: пропозиція «не є основою для подальших обговорень», цитують його. З кіл федерального уряду, за даними Wirtschaftswoche, кажуть, що вимагають «горизонтального скорочення на кілька сотень мільярдів євро» — тобто економії в усіх сферах.
Де мають урізати — а де ні
Ірландська пропозиція передбачає економію насамперед у дослідженнях, інноваціях і конкурентоспроможності. Витрати на сільське господарство та політика згуртування, якою вирівнюють економічні й соціальні відмінності між регіонами, натомість залишаються майже недоторканими — хоча ці дві сфери становлять понад половину бюджету ЄС, як пише Wirtschaftswoche. Німеччина хоче економити й тут. Проти цього опираються Італія, Іспанія, Франція та Польща, які на майбутніх виборах бояться гніву аграрного лобі та голосів за правих популістів, як повідомляє Spiegel.
Ірландський міністр у справах Європи Томас Бірн захищав пропозицію на вихідних: «дуже велика більшість» держав-членів вимагала не скорочувати далі національні асигнування на сільське господарство та згуртування. «Ніхто не отримає всього, чого хотів. Але ми вважаємо, що для всіх держав-членів там щось є», — сказав Бірн, як повідомляє Tagesspiegel.
У Європарламенті пропозиції скорочень у дослідницькому секторі викликають нерозуміння між фракціями. У спільній заяві Крістіана Елера (ХДС) і Рене Репазі (СДПН), за даними Tagesspiegel, йдеться, що ЄС має якнайшвидше закрити інноваційний розрив. Тому на програмі «Horizon Europe» не можна економити. «Технологічний розвиток у квантових обчисленнях, ШІ, нових матеріалах, біотехнологіях і фотоніці — усе це стосується не лише нашої конкурентоспроможності та добробуту наших людей, а й нашої безпеки», — пишуть депутати. Голова групи ХДС/ХСС у Європейському парламенті Ніклас Гербст також виступає проти лінії канцлера: «Загальні скорочення не є відповідями на виклики нашого часу», — цитує його Wirtschaftswoche. «Хто очікує від Європи більшої відповідальності, має створити для цього й фінансові передумови».
Що суперечка означає для Німеччини
Ірландську пропозицію в Берліні відхиляють також тому, що вона збільшила б німецький внесок порівняно з нинішнім фінансовим планом приблизно вдвічі. Нині Німеччина платить до Брюсселя приблизно на 40 мільярдів євро більше, ніж отримує назад з фондів ЄС. За ірландською пропозицією це було б надалі близько 60 мільярдів євро, повідомляє Wirtschaftswoche.
Щодо так званих власних ресурсів — податків, які ЄС може стягувати сам — за даними дипломатичних кіл, вимальовується компроміс. Обговорюють новий податок на електроніку, цифровий податок, а також спеціальний податок для великих компаній. Останній федеральний уряд категорично відкидає. Про інші власні ресурси можна говорити, кажуть. Щоправда, щодо цифрового податку, який переважно торкнувся б американських інтернет-концернів, сумнівно, чи він не принесе більше клопоту, ніж користі — через погрозу президента США Дональда Трампа запровадити проти ЄС штрафні мита.
27 глав держав і урядів наполягають на тому, щоб ухвалити бюджет ще цього року. Причина — вибори 2027 року в кількох важливих державах-членах: у Польщі, Італії та передусім у Франції тоді вестиметься передвиборча кампанія, і ніхто не вірить, що затяжну боротьбу за розподіл вдасться завершити паралельно. На нинішньому саміті кожен спершу викладе свою позицію, кажуть у колах федерального уряду. У листопаді вже заплановано спеціальний саміт, на якому прагнутимуть консенсусу. Президент Європейської ради Антоніу Кошта має тоді модерувати переговори між державами.
Крім фінансів, глави держав і урядів займаються також торгівлею з Китаєм. Комісія, найімовірніше, отримає доручення розробити жорсткі інструменти, щоб за потреби приборкати Пекін. Вимальовується більшість за жорсткіший курс, після того як на цю лінію стала й Німеччина.
Примітка редакції: Узгодження щодо MFR цього четверга не очікується. Чи вдасться досягти його ще цього року — відкрите питання: ірландський міністр у справах Європи Томас Бірн, за даними Tagesspiegel, останнім часом висловлювався оптимістично, що з огляду на реакції на документ вважається нереалістичним.
