Україна отримала через програму НАТО PURL американську зброю на 10 мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав адмірал Джузеппе Каво Драґоне, голова Військового комітету НАТО. «Механізм PURL працює. Він найшвидший, я вважаю. Він стартував у липні минулого року, і тепер він працює дуже добре, швидко», – сказав Драґоне. Україна отримує те, що їй потрібно, «на основі її запитів і пріоритетів і найшвидшим шляхом».
Драґоне наголосив, що PURL – не єдиний інструмент. Загалом Альянс надав Україні у 2026 році допомогу на 70 мільярдів доларів і пообіцяв ще 70 мільярдів доларів на 2027 рік. «Вони [партнери України] мотивовані. Ми вважаємо, що вони досягнуть успіху. І так, з вашими діями на полі бою – я повторюю, з ударами в глибину – а також з тим, що Україна змогла утримати лінію фронту, територіальних здобутків немає», – зазначив адмірал.
6 жовтня делегація Військового комітету НАТО на чолі з Драґоне відвідала Київ. Там вона говорила з керівництвом Генерального штабу Збройних сил України про ситуацію на фронті та подальшу підтримку України.
Як НАТО планує допомогу на 2027 рік
Названі Драґоне 70 мільярдів доларів на 2027 рік є частиною поточної дискусії. Ще в червні 2026 року zn.ua з посиланням на Politico та чотирьох дипломатів НАТО повідомляло, що Альянс розглядає новий пакет фінансових зобов’язань на 70 мільярдів євро для військових цілей. Оголошення, якщо його ухвалять, мало відбутися на саміті НАТО в Анкарі в липні. Пропозиція, внесена минулого місяця Німеччиною, передбачала новий механізм для більшої прозорості фінансування України. Передумовою були скарги деяких країн, що вони витрачають непропорційно багато на підтримку Києва.
Один високопосадовий дипломат НАТО тоді сказав: «Ключ – отримати від Анкари тверде зобов’язання й надалі надавати Україні важливу підтримку на сталій і справедливішій основі». Дискусія про посилену підтримку набула актуальності, бо багато експертів аргументували, що Київ змінює співвідношення сил у війні на свою користь. За президентства Дональда Трампа США припинили майже всю нову військову допомогу Україні й лише продають Києву зброю, яку фінансують інші союзники. За опублікованим 4 червня звітом Кільського інституту, європейські країни з січня до квітня надавали щомісяця 2 мільярди євро військової допомоги – значно менше, ніж 2,4 мільярда євро щомісяця за той самий період 2025 року. Американської військової допомоги за цей період не зафіксовано.
Підтримка України мала стати однією з ключових тем на саміті глав держав і урядів НАТО 7 і 8 липня. Представник НАТО сказав Politico: «Тривають дискусії про те, як ми продовжимо сильну підтримку України з боку НАТО і забезпечимо справедливіший розподіл тягаря». Посолка України при НАТО Альона Гетманчук зажадала, щоб нові зобов’язання зосереджувалися на пріоритетах Києва: протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво дронів і ракет, а також боєприпаси більшої дальності. «Поки Україна не отримає дієвих гарантій безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії наших партнерів», – сказала вона.
Після того як союзники минулого місяця відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте виділяти 0,25 відсотка ВВП на допомогу Україні, вони тепер розглядали німецьку ініціативу. Однак, за словами трьох дипломатів, переговори перебували на ранній стадії. Зустріч міністрів оборони НАТО пізніше того місяця давала можливість для згоди. Новий цільовий фінансовий показник мав складатися не виключно з нових коштів. За словами двох дипломатів НАТО, 30 мільярдів євро мали надійти з уже узгодженого дворічного кредиту ЄС для України на 90 мільярдів євро, ще 40 мільярдів євро – з двосторонніх зобов’язань. Шостий високопосадовий дипломат НАТО сказав: «Це природно, зважаючи на те, що більшість союзників НАТО є також членами ЄС. Було б несправедливо вимагати від них подвійного внеску».
Однак були побоювання, що країни можуть вважати, ніби їм треба робити менше власних внесків, якщо вони можуть розраховувати на кошти ЄС. Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард наприкінці минулого місяця в інтерв’ю Politico сказала: «Тепер важливо, щоб насамперед європейські країни не розглядали цей кредит на 90 мільярдів євро як заміну двосторонній підтримці. Додавання двосторонньої підтримки до цього кредиту є абсолютно вирішальним».
Німеччина як підтримувач «левиної частки»
Роль Німеччини залишається центральною. Під час візиту генерального секретаря НАТО Рютте до Берліна 10 вересня 2026 року міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль (ХДС) на конференції послів сказав: «Ми не повинні мати жодних ілюзій». Росія загрожує НАТО не лише військово на східному фланзі й продовжує свою війну проти України. «Ми бачимо дедалі більше гібридних атак, кібератак, активності, саботажу, дезінформації та атак на критичну інфраструктуру». Сильніша Європа робить і НАТО сильнішим. «Зрештою йдеться про переконливе стримування». Вадефуль наголосив, що Німеччина разом з Канадою бере на себе «левину частку» військової підтримки. Україна й надалі потребує можливостей протиповітряної оборони; ще минулого тижня Німеччина пообіцяла додаткові ракети для ППО Patriot.
Рютте похвалив реакцію Німеччини на спробу атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле на початку серпня з боку Росії. Москва намагається утримати НАТО від підтримки України. Дії Росії є ознакою її слабкості та симптомом її провалу в Україні, сказав Рютте. Німеччина є найсильнішим підтримувачем України. Для забезпечення східного флангу НАТО Німеччина розмістила танкову бригаду в Литві. До кінця 2027 року там мають бути дислоковані 4 800 військовослужбовців, а також 200 цивільних співробітників.
Для людей у Німеччині це означає: федеральний уряд і надалі виділяє значні кошти та персонал на підтримку України й східний фланг НАТО. Чи відбудеться заплановане зобов’язання на 70 мільярдів євро, за попередніми обговореннями вирішиться щонайраніше на саміті в Анкарі – точної дати джерела не назвали. Зрозуміло одне: PURL працює, а фінансування поза ним ще відкрите.
