НАТО перебуває під тиском, але реагує мовчанням. Президент США Дональд Трамп різко критикував альянс і вимагав більшої підтримки в Ормузькій протоці – проте в Брюсселі та європейських столицях тримаються осторонь.
Стратегічна водна артерія в Перській затоці закрита вже тижнями, що суттєво впливає на глобальну торгівлю. Трамп у попередні дні неодноразово закликав партнерів по НАТО активніше залучатися та підтримувати американські зусилля. «Я завжди цікавився, чи буде НАТО поруч з нами. Це чудовий тест», – сказав президент США згідно з повідомленням Tagesschau.
Проте реакція альянсу виявляється стриманою. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який цього тижня відвідав місію НАТО в Норвегії, висловився щодо ситуації в загальному. «Ормузьку протоку необхідно знову відкрити», – заявив Рютте. Він знає, що багато держав-членів спільно працюють над рішенням.
Однак на конкретну критику з Вашингтона керівник НАТО не відповів. Ця стриманість відображає обережну позицію багатьох європейських країн, які не бажають втягуватися у військову ескалацію з Іраном.
Німеччина вже заявила, що не братиме участі у військовій місії зі забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Канцлер Фрідріх Мерц підтвердив цю позицію в середу в урядовій заяві. «Вашингтон не консультувався з європейцями», — сказав Мерц згідно з документами Бундестагу. «Ми б відмовили». Різні позиції демонструють напругу в трансатлантичному альянсі. Поки США наполягають на сильній військовій присутності, багато європейських партнерів віддають перевагу дипломатичним рішенням та економічному тиску. Ця розбіжність може вплинути на дієздатність НАТО у поточній кризі. За обережністю європейських держав стоять кілька факторів: побоювання подальшої ескалації на Близькому Сході, економічні інтереси та історичний досвід попередніх втручань у регіоні. Крім того, деякі уряди побоюються внутрішньополітичного спротиву, якщо направлять війська в потенційно небезпечну місію. Блокада Ормузької протоки вже має відчутний вплив на світову економіку. Близько п’ятої частини глобальної торгівлі нафтою зазвичай проходить через цю протоку. З моменту блокади ціни на енергоносії зросли, а ланцюги поставок були порушені.
Для європейських споживачів це означає вищі витрати на бензин, опалювальне паливо та багато імпортованих товарів. Економічні наслідки можуть стати ще помітнішими в найближчі тижні, якщо ситуація не покращиться. НАТО стикається зі складним балансуванням: з одного боку, потрібно йти назустріч головному союзнику, з іншого – захищати власні інтереси та можливості. Поки що альянс, здається, грає на часі – сподіваючись, що дипломатичні ініціативи дадуть результати або ситуація вирішиться сама собою. Проте такий підхід несе ризики. Якщо криза затягнеться або загостриться, тиск з Вашингтона може посилитися. Одночасно в Європі зростає занепокоєння, що надто тісна прив’язка до американських військових стратегій може втягнути регіон у більший конфлікт. Найближчі дні покажуть, чи є мовчання НАТО свідомою стратегією чи виразом внутрішніх розбіжностей. Однак безперечно: Ормузька протока залишається критичною точкою не лише для регіональної безпеки, а й для стабільності всього трансатлантичного партнерства.
Протоку Ормузьку має бути знову відкрито
aufgehen — Tagesschau
