Держсекретар США Марко Рубіо попередив, що агресивна війна Росії проти України може перерости в «значно ширший і набагато небезпечніший регіональний конфлікт». На пресконференції в Лісабоні в середу, 8 жовтня, Рубіо сказав, що тривала патова ситуація може штовхнути одну або обидві сторони до «дедалі небезпечніших дій» — наприклад, саботажу в сусідніх країнах НАТО або атак, які можуть швидко розширити масштаб війни. Про це повідомляє українська служба Radio Swoboda, яка супроводжувала Рубіо в його поїздці країнами-союзниками НАТО.
Рубіо висловився наприкінці поїздки, яка привела його до Ісландії, Греції та Португалії. Відповідаючи на запитання Radio Swoboda, він сказав, що США не вірять у військове рішення. «Зрештою ми переконані, що ця війна має закінчитися, і переговорне рішення — кращий і швидший шлях», — заявив держсекретар. Вашингтон залишається готовим підтримати врегулювання. Ризик ескалації, навпаки, має спонукати Москву й Київ до переговорів.
Що означає попередження Рубіо для НАТО?
Рубіо пов’язав своє попередження із закликом до збільшення витрат на оборону. Він не хотів би говорити про «витрачати більше», коли йдеться про «більше інвестицій в оборону», сказав він, маючи на увазі мету Португалії до 2035 року досягти вимог НАТО. Заклики до збільшення військових витрат не повинні сприйматися як ворожі. НАТО є оборонним альянсом, і його авторитет залежить від спроможностей його членів. Країни мають різні передумови, але кожна мусить розвивати «максимально можливі оборонні спроможності». Рубіо також закликав до тіснішої співпраці щодо сучасної зброї та взаємосумісності.
Цифри це підтверджують: згідно з річним звітом НАТО за 2025 рік, опублікованим 26 березня, сім держав-членів витрачали на оборону понад три відсотки свого валового внутрішнього продукту. Польща очолювала список із 4,3 відсотка, за нею йшли Литва (4,0 відсотка) і Латвія (3,74 відсотка). Три країни вже досягли цільового показника 3,5 відсотка, узгодженого на 2035 рік, про який 32 держави домовилися на саміті в Гаазі. Європейські члени НАТО та Канада збільшили свої витрати більш ніж на 19 відсотків. США досягли 3,19 відсотка. Загалом країни НАТО витратили 2025 року близько 1,63 трильйона доларів (приблизно 1,41 трильйона євро). Усі члени вперше досягли двовідсоткової мети.
Київ робить ставку на санкції та протиповітряну оборону
Тим часом Україна просуває свої дипломатичні зусилля. Президент Володимир Зеленський сказав у середу в Прилуках, що українська переговорна делегація цього тижня вирушить до США. Вони хочуть посилити переговорний шлях, адже США «мають збільшувати тиск санкціями та іншими кроками, фінансовою допомогою та окремою підтримкою протиповітряної оборони», щоб змусити Путіна за стіл переговорів. Ще 7 жовтня речник МЗС Георгій Тихий заявив, що Україна готова до кількох форматів припинення вогню — зокрема повного й безумовного припинення вогню, припинення вогню в Чорному морі за посередництва Туреччини та Єгипту, продовольчого припинення вогню за посередництва Індії та енергетичного припинення вогню за посередництва США. Росія має показати готовність.
Москва досі відкидала такі сигнали. Президент Володимир Путін 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою відкинув взаємну відмову від атак на енергетичну інфраструктуру та цивільні судна як «безглузду». Умови енергетичного припинення вогню не відповідають інтересам Москви. За даними Американського інституту дослідження війни (ISW), Кремль тим самим повторив свою відмову йти на суттєві компроміси в мирному процесі.
Для людей у Німеччині тривала блокада означає передусім одне: війна залишається тягарем для безпеки та цін. Якщо США змінять свою військову присутність у Європі, європейським країнам НАТО доведеться взяти на себе більше відповідальності — момент, який підкреслив Рубіо, не наводячи деталей щодо майбутнього розміщення військ. Зрозуміло одне: переговори застопорилися, і наступні кроки за Вашингтоном і Москвою. Українська делегація цього тижня вирушає до США; чи зрушить вона застійні переговори — відкрите питання.
