Команда під керівництвом Аріффіна Бін Мохамада Аннуара описує реактор у фаховому журналі Nature Chemical Engineering. Модуль складається зі скляної пластини завдовжки один метр, на яку напилюють різні покриття. Світлопоглинальний шар і каталізаторний шар із кобальтом та цирконієм запускають хімічну реакцію, яка розкладає пластик.
Виготовлення просте: шари наносять пристроєм, схожим на фарбопульт. Реактор працює при природному сонячному освітленні, як показало випробування на кампусі. Дослідники занурили пластину в розчин із попередньо обробленим пластиком і поставили на сонце. «Мене здивувало, наскільки все вийшло цілісним після всіх оптимізацій», — сказав Мохамад Аннуар. «Ми просто беремо цю велику пластину, напилюємо на неї каталізатор, занурюємо в наш розчин, ставимо на сонце — і вона вже виробляє водень та інші цінні хімікати з пластикового сміття».
Метод може розкладати різноманітні матеріали — від целюлози до ПЕТ, з якого виготовляють пластикові пляшки. Попередні прототипи працювали лише в лабораторних масштабах і потребували високих температур або агресивних хімікатів. Новий метод запатентовано, але перед масштабним промисловим застосуванням дослідникам ще потрібно покращити довговічність та ефективність.
Джерело: www.heise.de
