За власними даними, Україна підпалила кілька нафтових резервуарів на насосно-розподільчій станції «Самара» в російській Самарській області та уразила кілька цілей на військовому аеродромі Липецьк-2 у Липецькій області. Обидві атаки, за повідомленням Генерального штабу України в суботу, 14 листопада, відбулися ще в п’ятницю.
На станції поблизу селища Просвєт загорілися кілька резервуарів сховища, повідомило військове інформаційне агентство ArmijaInform із посиланням на Генеральний штаб, про що пише Berliner Zeitung. За даними української служби внутрішньої безпеки СБУ, станцію атакували далекобійні дрони її спецпідрозділу «Альфа»; влучання в резервуари сховища попередньо підтверджено, повідомляє українське інтернет-видання LB.ua. Російської заяви спочатку не було. Незалежного підтвердження цих даних також не було.
За даними Генерального штабу, об’єкт належить до важливих перевалочних пунктів російської трубопровідної мережі. Там він приймає сиру нафту з Татарстану, Західного Сибіру та інших регіонів видобутку, різні сорти сирої нафти змішують в експортну суміш Urals і далі перекачують магістральними трубопроводами. За даними Bloomberg, які цитує Berliner Zeitung, потужність сховища перевищує 1,6 мільйона кубічних метрів. Через цей вузол також перекачують сиру нафту з Казахстану, зокрема в напрямку трубопроводу «Дружба» та російського чорноморського порту Новоросійськ.
Генеральний штаб прямо пов’язав атаку з російськими воєнними доходами. «Urals становить до половини всього російського експорту нафти. Тож кожен пошкоджений резервуар у Самарі безпосередньо б’є по найважливішому джерелу грошей, з якого агресор оплачує ракети, дрони та війну проти України», — цитує Kyiv Post із заяви.
Один вузол, кілька влучань
Станція Самара вже неодноразово була ціллю українських дронів. Як повідомляє Радіо Свобода, супутникові знімки від 8 листопада нібито показують значні пошкодження після попередніх атак — до десяти резервуарів вигоріли, також сильно постраждала навколишня інфраструктура. Після попередньої атаки Казахстан мусив тимчасово перервати транспортування трубопроводом Атирау–Самара. Наскільки сильно об’єкт було уражено додатково в п’ятницю і які наслідки це має для поточної роботи, спочатку залишалося відкритим.
На військовому аеродромі Липецьк-2, де, за даними Генерального штабу, розміщені російські бойові авіаційні сили, в п’ятницю було уражено ангар зі спеціальною технікою для обслуговування літаків, резервуар з авіаційним паливом і центральний пункт управління польотами, повідомляє українське інформаційне агентство UNN, про що пише Berliner Zeitung. n-tv.de також повідомляє з посиланням на Генеральний штаб про влучання в командний і контрольний пункт, у паливний резервуар і в ангар для зберігання спеціального обладнання для обслуговування літаків. Аеродром розташований приблизно за 360 кілометрів на північний схід від Харкова.
Атаки на нафтову промисловість як стратегія
За викладом Kyiv Post, операції в Самарі та Липецьку вписуються в серію українських далекобійних атак на російську оборонну та енергетичну інфраструктуру. У ніч на 13 листопада український флот, за цими даними, застосував крилаті ракети Neptune морського базування проти трьох об’єктів, пов’язаних з дронами, в Ростові-на-Дону, зокрема виробничого цеху та складу виробника дронів Ionos LLC, а також центру фронтового обслуговування Aero-Hit LLC, виробника FPV-дрона «Велес». На початку листопада системи Neptune, за даними Kyiv Post, уразили завод мікроелектроніки «Протон-Електротекс» в Орлі, який виробляє компоненти для ракет «Іскандер» і крилатих ракет; наприкінці жовтня також нібито було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34 на аеродромі Мариновка у Волгоградській області.
За даними Bloomberg, які цитує Berliner Zeitung, Україна відновила посилені атаки на російську нафтову промисловість наприкінці жовтня. Перед цим була майже двотижнева пауза, яка збіглася з вимогами президента США Дональда Трампа щодо стриманості; Трамп нібито прагнув нижчих цін на пальне перед виборами до Конгресу.
Останні атаки припадають на фазу інтенсивних дипломатичних зусиль. Російська та українська делегації вели переговори у вівторок і середу в Абу-Дабі за посередництва США, після чого американські посли Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з російським президентом Володимиром Путіним у Москві та з українським президентом Володимиром Зеленським у Дубліні.
Оцінка редакції: Доки Київ робитиме ставку на атаки проти нафтової та оборонної інфраструктури, кількість влучань за українськими джерелами, ймовірно, зростатиме й надалі — незалежно перевірити їх зазвичай можна лише з часом, наприклад, за супутниковими знімками або даними російських операторів.
