Як повідомляє Kyiv Post в аналітичному матеріалі, президент Володимир Зеленський залишається високо шанованим серед українців. Співвітчизники цінують його патріотизм, мужність і дипломатичну майстерність. Однак ті самі опитування свідчать, що колишній головнокомандувач Валерій Залужний у прямому другому турі виборів проти Зеленського сьогодні переміг би.
Історична паралель із Черчиллем
Спостерігачі часто проводять паралель із британцем Вінстоном Черчиллем, який у липні 1945 року – одразу після завершення війни – зазнав несподіваної поразки на виборах. На перший погляд паралелі здаються переконливими: герої війни ухвалюють багато важливих рішень, деякі з яких не всім до вподоби. Патріотична нація мовчить, поки триває війна, бо бачить, що лідер наполегливо працює та робить усе можливе.
Однак після війни люди прагнуть змін. Вони порушують проблеми, про які під час війни говорили мало, і очікують від уряду вирішення багатьох занедбаних питань. У Великій Британії 1945 року Лейбористська партія здобула переконливу більшість на парламентських виборах і провела радикальні ліві реформи – масштабну націоналізацію, соціальні реформи та деколонізацію.
Інші часи, інший порядок денний
Для України такий курс малоймовірний, зазначає Kyiv Post. Світ надто змінився, а українські проблеми зовсім інші. Під час Другої світової війни держава контролювала економіку: тотальний контроль цін і валюти, нормування, протекціонізм і м’яка фіскальна політика. Державні замовлення визначали воєнну економіку. Після війни комуністи були сильні в багатьох країнах і з ідеологічних причин вимагали широкої націоналізації.
Сьогодні ж майже ніхто не вірить у користь державної власності на великі підприємства, і ніхто не покладається на директивну економіку. Масштабну післявоєнну націоналізацію, попри її шкоду для ефективності та інновацій, було важко скасувати – сильні бюрократії та профспілки захищали статус-кво. Лише Маргарет Тетчер у 1980-х роках почала зміни.
Україні потрібен зовсім інший політичний порядок денний, ніж у Великій Британії 1945 року, підсумовує аналітика. Урок поразки Черчилля – не в конкретній політиці, а в закономірності: лідер воєнного часу може втратити вдячність нації, щойно настає мир – і люди вимагають нових пріоритетів.
Джерело: www.kyivpost.com
