Упродовж цього тижня федеральному уряду довелося відповідати на критичні питання опозиції – при цьому правлячі партії залишалися мовчазними. Під час регулярної години запитань у німецькому Бундестазі 18 березня 2026 року депутати виключно з опозиційних фракцій зверталися з запитами до міністерств. Натомість правляча коаліція з ХДС/ХСС та СДПН не подала жодного письмового запитання.
Загалом представники федерального уряду протягом 45 хвилин відповіли на 60 заздалегідь поданих питань. Найактивнішими виявилися «Зелені» з 25 запитами, трохи відстаючи від них АдГ з 23 питаннями. «Ліві» поставили дванадцять питань. Цей розподіл чітко демонструє: парламентську контрольну функцію наразі майже повністю виконують опозиційні лави.
Особливу увагу привернуло Федеральне міністерство транспорту, яке мало розглянути 20 питань. Депутат від АдГ з Тюрингії Штефан Шредер дізнавався там про конкретні заходи щодо подолання «застію в ремонтах» транспортної інфраструктури. Федеральне міністерство внутрішніх справ мало відповісти на дев’ять питань, міністерство економіки – на шість.
Також міжнародні теми відіграли свою роль. Депутатка від Лівого блоку з Північного Рейну-Вестфалії Леа Райснер хотіла дізнатися від Міністерства закордонних справ, які права на проліт уряд Німеччини надав США з початку атак на Іран – і на якій міжнародно-правовій основі ґрунтується це рішення. П’ять запитань надійшли до Міністерства закордонних справ.
Ще п’ять запитів були спрямовані до Міністерства довкілля та Міністерства цифровізації. Міністерство охорони здоров’я, Міністерство будівництва та Міністерство юстиції мали відповісти на два запитання кожне. Лише по одному питанню отримали Міністерство сільського господарства, Канцелярія федерального канцлера, Міністерство фінансів та Міністерство праці.
У Міністерстві фінансів депутат від Зелених з Бранденбургу Міхаель Келлнер запитав, чи буде впроваджено зниження податку на електроенергію, передбачене в коаліційній угоді між ХДС/ХСС та СДПН, з огляду на енергетичну кризу. Це питання стосується болючого моменту в поточній політиці уряду.
Процедура години запитань дозволяє кожному депутату подати до двох запитань заздалегідь. Після відповіді парламентського державного секретаря або федерального міністра як автор запитання, так і інші депутати можуть ставити додаткові питання. Якщо на це не вистачає часу, відкриті питання отримують письмові відповіді.
Помітна стриманість урядових фракцій викликає питання. У функціонуючій парламентській демократії година запитань служить не лише опозиції для контролю, але й урядовим депутатам для висвітлення тем та супроводу урядової роботи. Те, що ХДС/ХСС та СДПН не скористалися цією можливістю, може вказувати на внутрішні процеси узгодження або стратегічні міркування.
Акценти в питаннях показують, де опозиція бачить потребу в діях: транспортна інфраструктура, енергетична політика та міжнародні заплутування стоять на першому місці в порядку денному. Федеральний уряд тепер має не лише надавати відповіді, але й стикатися зі звинуваченням, що урядові фракції не використовують активно своє право контролю.
У найближчі тижні стане зрозуміло, чи зможуть письмові відповіді міністерств розвіяти критичні зауваження опозиції. Наступна година запитань покаже, чи повториться ця схема – чи ж фракції уряду знову активніше використовуватимуть свої парламентські права.
Пам'ятника для застереження та вшанування пам'яті жертв комуністичної диктатури в Німеччині
Bundesregierung
