Лідери країн Європейського Союзу на саміті цього четверга вимагатимуть жорсткіших санкцій проти Росії і тим самим підуть на відкриту конфронтацію з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомляє інтернет-видання Politico з посиланням на актуальний проєкт спільної підсумкової заяви. Згідно з ним, у Брюсселі вимагатимуть подальших штрафних заходів і кроків проти нафтових доходів Москви. Уряди ЄС таким чином заперечують твердження Трампа, нібито він досяг енергетичного перемир’я між Росією та Україною.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав у понеділок на безпековій конференції у Варшаві, що Росія «не зацікавлена в деескалації, перемир’ї чи мирі». Тому він поїде до Брюсселя і закличе партнерів «серйозно подумати про розширення санкцій проти Росії». Федеральний канцлер Фрідріх Мерц також вимагав подальших обмежень і вказав на тривалі російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру попри оголошення Трампа про перемир’я. «Росія серйозно вестиме переговори лише під тиском», — сказав Мерц, за даними Politico, у понеділок. Після «безжальних атак на цивільне енергопостачання України» санкції треба «навіть ще посилити».
Суперечка виявляє дедалі більшу прірву між Вашингтоном і Європою. Трамп лише кілька днів тому уклав угоду з російським президентом Володимиром Путіним, яка пом’якшує обмеження на російський експорт дизельного пального. За даними дипломатів ЄС, завдяки цьому в наступні місяці на світовий ринок потрапить додатковий російський дизель обсягом 4,8 мільйона тонн. Однак європейські та українські посадовці сумніваються, що це відчутно знизить ціни на пальне: обіцяний обсяг відповідає лише приблизно десяти дням споживання США, цитує Politico високопосадовця ЄС. Другий посадовець ЄС сказав виданню, маючи на увазі вибори до Конгресу США наступного місяця: «Ідеться про проміжні вибори».
Найбільший санкційний список, 23-й пакет у підготовці
Ще в понеділок ЄС ухвалив найбільше розширення свого санкційного списку проти Росії від початку війни. Як повідомляє Politico з посиланням на високопосадовця України, Європейська комісія до того ж готує 23-й санкційний пакет, який має бути поданий урядам ЄС до кінця року. Велика Британія та Норвегія також пообіцяли посилити тиск на Москву. «Важливо санкціонувати Росію, щоб вона не фінансувала війну», — сказав виданню міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік і закликав закрити лазівки в чинних правилах.
Міністри закордонних справ ЄС у понеділок також закликали США застосовувати власні санкції. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем просував всеосяжний закон про санкції проти Росії, який Трамп підписав минулого місяця, але досі не виконує його повністю. Високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас вимагала, щоб Вашингтон узгоджував свої дії з Брюсселем. Конгресмен-республіканець Ден Креншоу також висловився на варшавській конференції за виконання закону.
Росія заявляє про 320 мільярдів доларів для ЄС
Тим часом російський уряд, за власними даними, з 2022 року поставив країнам ЄС енергоресурсів на 320,7 мільярда доларів (близько 287 мільярдів євро). Як повідомляє Berliner Zeitung з посиланням на інформаційне агентство Interfax, віцепрем’єр Олександр Новак назвав цю суму в понеділок в інтерв’ю державному телеканалу Rossija 24; він посилався на дані російського міністерства енергетики. Лише за перші дев’ять місяців цього року Новак оцінив поставки у 21,3 мільярда доларів. За даними Berliner Zeitung, ці дані неможливо перевірити незалежно: Новак не розклав їх ні за енергоносіями, ні за країнами-одержувачами, і залишилося нез’ясованим, чи охоплює період увесь 2022 рік. Продовження імпорту до того ж не означає автоматично порушення санкцій, оскільки заборони ЄС набували чинності поступово і існують винятки — наприклад, для трубопровідної нафти до Угорщини та Словаччини. Для LNG за довгостроковими контрактами, за даними Єврокомісії, діє перехідний період до кінця року; з 1 січня 2027 року такі поставки також заборонені. За даними статистичного відомства Eurostat, у другому кварталі цього року на Росію припадало 17,3 відсотка імпорту LNG до ЄС, а частка газоподібного природного газу становила 10,2 відсотка.
Новак, за даними російської ділової газети Wedomosti, також заявив, що компанії та міністерства енергетики обох країн уже ведуть переговори; Росія може до кінця року збільшити експорт дизельного пального до 3,5 мільйона тонн на місяць. Ідеться про прогноз російського уряду, а не про вже досягнутий обсяг поставок. Сенатор-республіканець США Джеррі Моран, за даними Reuters, попередив, що допуск російського імпорту дизельного пального може послабити тиск на Москву і зашкодити довірі США до своїх союзників. Марк Темницький з Eurasia Center Атлантичної ради вказав в інтерв’ю Радіо Свобода на обмежений обсяг: спочатку оголошені 300 000 тонн відповідають приблизно половині дня споживання США; до того ж він сумнівався, що Росія з огляду на пошкодження своїх нафтопереробних заводів зможе поставити обіцяні обсяги.
Українські дрони та тіньовий флот
Військовий і економічний тиск взаємопов’язані. Українська воєнна розвідка ГУР 11 жовтня опублікувала дані про 20 суден російського тіньового флоту, які транспортують нафту й газ. Як повідомляє інформаційне агентство Укрінформ, відомство заявило в Telegram, що всі судна перебувають під санкціями Великої Британії або України, одне також під обмеженнями США. Було виокремлено танкер PORTOVYY, який з 2021 року належить підсанкційному концерну Газпром і слугував плавучим сховищем газу на комплексі Портова в Ленінградській області. 15 серпня 2026 року судно вперше з листопада 2021 року вийшло з Фінської затоки з вантажем російського LNG і попрямувало Північним морським шляхом до китайського порту Бейхай. ГУР також називає два газовози, придбані навесні 2026 року через підставні фірми, AVACHA і CHAIVO, які нині ходять під російським прапором і везуть газ до Китаю. Відомство закликало іноземних партнерів жорсткіше контролювати продаж суден Росії та заборонити підсанкційним суднам користуватися іноземними верфями.
Наскільки ефективними є українські атаки на російські нафтопереробні заводи, австрійське видання orf.at описало ще 6 жовтня — тобто до нинішнього саміту — з посиланням на Reuters, Kyiv Independent, TASS, ОПЕК і аналітичну платформу Kpler. Тоді йшлося про те, що Кремль знизив прогноз видобутку нафти до найнижчого рівня за 17 років, Росія дедалі більше імпортує пальне, а доходи від нафти й газу за перші три квартали 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року впали на 17 відсотків. Ці дані описують стан на початок жовтня і не є описом сьогоднішнього дня.
Оцінка редакції: Відкрита суперечка про російський дизель показує, наскільки розійшлися інтереси Європи та США. Тоді як Трамп перед виборами до Конгресу дивиться на короткострокове зниження цін на пальне, для ЄС ідеться про довготривале джерело фінансування російської воєнної машини. Чи саміт у четвер дасть більше, ніж заяву, залежить також від того, чи Вашингтон готовий справді застосовувати вже ухвалені власні санкції.
