Президент України Володимир Зеленський окреслив три можливі безпекові моделі на післявоєнний час: членство в НАТО, двосторонні гарантії США або очолювана Європою коаліція понад 30 держав за американської підтримки. Про це він сказав у докладному інтерв’ю ведучій Аллі Мазур для українського телеканалу TSN, як у вівторок повідомила Kyiv Post. За даними Berliner Zeitung, інтерв’ю вийшло в ефір у неділю.
Членство в НАТО залишається його пріоритетним варіантом, сказав Зеленський. Якщо вступ буде неможливий, компромісом могли б стати прямі гарантії США. Вирішальним є те, що конкретно пообіцяє Вашингтон. «Що США готові робити? У якій кількості? Повітряні чи наземні операції, якщо Україну потрібно буде швидко захистити?» — запитав Зеленський. Деталі мають бути зафіксовані в зобов’язальній угоді й не повинні залишатися лише політичними обіцянками між президентами. «Конгрес має проголосувати за безпекові гарантії», — сказав він і відкинув урегулювання за зразком Будапештського меморандуму, який не запобіг нападу Росії на Україну.
Що Зеленський виключає — і що залишає відкритим
За його словами, відкритими залишилися ключові питання: чи можуть американські війська або військові об’єкти бути розміщені в Україні та як Вашингтон реагуватиме на новий російський напад. Така сама невизначеність стосується європейської військової присутності, яку Москва неодноразово відкидала.
Російські умови президент відкинув. «Ми нічого ні на що не обмінюємо. Ми готові до переговорів», — сказав він. Обмеження української армії та нейтральний статус України «не стоять на порядку денному», сказав Зеленський також, за даними Berliner Zeitung, яка повідомила про інтерв’ю. Про території можуть говорити виключно глави держав і урядів, технічні делегації — про інші питання угоди. Про чисельність війська він сказав: «Якщо я маю достатньо грошей, я хочу утримувати армію у 800 000». Про її обсяг він не вестиме переговорів ні з Росією, ні зі США.
За його даними, американські переговорники після розмов в Осло 20 жовтня подали кілька пропозицій, які спеціальний посланник США Стів Віткофф згодом передав у Санкт-Петербурзі російському президенту Володимиру Путіну. Ідеться не про готовий мирний план, який подали Путіну для схвалення, наголосив Зеленський. «Росія не вирішує».
Тристоронні переговори в листопаді, вимога енергетичного перемир’я
За словами Зеленського, США поінформували Київ, що Путін у принципі погодився на тристоронні переговори з Україною та США в листопаді. Обговорюється Абу-Дабі, можливі й інші місця на Близькому Сході або в Європі. За даними Reuters, на які посилається Berliner Zeitung, українські, російські та американські переговорники мають зустрітися в Абу-Дабі в першій половині листопада; Зеленський анонсував це ще в п’ятницю, Кремль також підтвердив відповідні плани. Саміт між Зеленським, Путіним і президентом США Дональдом Трампом досі не узгоджений.
Київ хоче залучити європейських представників і сподівається, що технічні переговори підготують зустріч глав держав. Як досяжні результати Зеленський назвав перемир’я щодо атак на енергопостачання, безпеку для транспортування зерна в Чорному морі та подальші обміни полоненими. 270 українських полонених повернулися; всеосяжний обмін «всіх на всіх» потребує переговорів на найвищому рівні. Водночас він застеріг від передчасного скасування санкцій проти Росії. Москва відкидає загальне перемир’я до всеосяжної домовленості й аргументує, що Київ може використати час для переозброєння.
За словами Зеленського, після зустрічі в Осло два з трьох гострих спірних питань із Вашингтоном розв’язано. Передавання американських розвідувальних даних про російські пуски балістичних ракет повністю відновлено, як і супутникові можливості Starlink і Starshield. Під час нічних перевірок із представниками оборони сервіс знову досяг швидкості 420 кілометрів на годину. Брак засобів протиповітряної оборони натомість залишається невирішеним.
Україна останнім часом повідомляла про обриви зв’язку в дронів, підключених до Starshield, на певних швидкостях. У суботу міністр внутрішніх справ Євгеній Хмара, за даними Welt, заявив, що обмеження швидкості скасовано і зв’язок стабільний також на понад 400 кілометрах на годину. Хто наказав запровадити обмеження, залишається неясним. Президент США Трамп заявив, що він не ухвалював цього рішення; засновник SpaceX Ілон Маск каже, що про використання Starshield вирішує уряд США. Маск звинувачував Україну в тому, що вона «використовувала Starlink для наступальних атак дронів». Радник Зеленського Сергій Бескрестнов заперечив: давно чинні обмеження для цивільної версії унеможливлюють використання для наступальних атак. Те, що Маск про це нічого не знає, дивно.
Тим часом бої тривали. У ніч на понеділок, за даними української влади, чотири людини були поранені в Запоріжжі та ще двоє в Чернігівській області, як повідомляє Reuters. Міністерство оборони Росії повідомило про атаки на українські енергетичні та портові об’єкти. З російської Бєлгородської області місцева влада в неділю повідомила про чотирьох загиблих і 14 поранених унаслідок двох українських атак дронів.
Оцінка редакції: виступ Зеленського — це спроба перед листопадовими переговорами окреслити власну переговорну позицію: з максимальними вимогами щодо безпекових гарантій і чисельності армії, але з готовністю до розмов щодо енергетики, судноплавства та обміну полоненими. Чи справді Вашингтон пообіцяє прив’язку до Конгресу та відповіді на питання про війська, залишається ключовим відкритим питанням.
