Федеральний уряд хоче не допустити, щоб Берлін усуспільнив житло великих орендодавців, і вперше називає конкретні умови. За словами речника федерального МВС, оприлюдненими в понеділок, проєкт «закону про захист інвестицій» міністра внутрішніх справ Александера Добріндта (ХСС) передбачає три бар’єри: компенсація лише за повну ринкову вартість, лише готівкою і лише тоді, коли усуспільнення «безумовно необхідне».
Ключові положення випливають з рішення коаліційного комітету від 2 липня; у неділю вони вперше просочилися в пресу. Законопроєкту ще немає: його узгоджують МВС та міністерства юстиції й будівництва, якими керує СДПН.
Чому ці три умови коштували б так дорого
Контекст — документ, який берлінські «Ліві», «Зелені» та СДПН оприлюднили 17 жовтня за підсумками попередніх переговорів. Компанії, що мають у столиці понад 10 000 квартир, мусили б віддати частину фонду; 10 000 квартир їм дозволили б залишити. За оцінками, це від 140 000 до 160 000 квартир, зокрема фонд Vonovia. Компенсацію обмежили б 16 мільярдами євро — значно нижче ринкової вартості. Концепцію фінансування обіцяють у 2027 році, законопроєкт — у середині 2028-го. Ще 2021 року 59,1 % берлінців на референдумі підтримали відчуження житла великих орендодавців.
Правила Добріндта зруйнували б цей розрахунок. Ринкова вартість замість знижки, готівка замість довгострокових облігацій: за даними Tagesspiegel, експерти допускають, що сума може зрости втричі. Виплата готівкою до того ж суперечила б «борговому гальму». А довести, що субсидій і нового будівництва недостатньо, буде непросто, зважаючи на провалені плани зі зведення житла.
Заступник голови фракції ХДС/ХСС Ґюнтер Крінґс назвав пропозиції «розумними й справедливими». Керівниця фракції «Лівих» у берлінському парламенті Еліф Ералп заявила: «Я виходжу з того, що це неконституційно». Депутатка «Лівих» Карен Лай назвала задум юридичним «самогубним завданням». Показовий тон у СДПН: берлінський лідер списку Штеффен Краг, за даними Süddeutsche Zeitung, звинуватив Союз у «волаючій безплановості», тоді як федеральна СДПН через свої міністерства сама долучилася до цих положень.
Що доведеться вирішувати Карлсруе
Стаття 15 Основного закону дозволяє переводити землю, природні ресурси та засоби виробництва в суспільну власність за умови компенсації. Від 1949 року її жодного разу не застосовували. Якою має бути компенсація, текст не уточнює — вимоги ринкової вартості там немає.
Компетенція належить Федерації та землям спільно. Федерація може втручатися, лише якщо йдеться про рівноцінні умови життя або правову й економічну єдність. Правознавець із Єни Тімо Лафен сказав ZDF, що відповідь тут «можна дати по-різному», але фактично закон став би для Берліна блокадою. Квентін Гербстер у Verfassungsblog називає його «простим законом-завадою», що був би неконституційним. Натомість професор Ульріх Баттіс вважає виплату готівкою й перевірку необхідності «цілком здійсненними», а жорстку вимогу ринкової вартості — ризикованою. Міністерка юстиції Штефані Губіґ (СДПН) ще влітку заявила, що загальна заборона «напевно неможлива» (ми писали).
Наша оцінка: суперечка, найімовірніше, закінчиться в Карлсруе, і навряд чи раніше 2028 року. До того федеральний закон діятиме, адже він блокує земельне право, доки його не скасують. Для орендарів у великих компаніях це означає: зниження оренди через усуспільнення найближчим часом малоймовірне. Певності немає — все залежить від того, чи пом’якшить коаліція норму про ринкову вартість. Що про це думає фінансовий сектор, читайте тут.
Джерела: ZDFheute, Tagesspiegel, Verfassungsblog, dpa/Volksstimme, Основний закон, ст. 15
