Президент США Дональд Трамп налаштував Україну на територіальні втрати як наслідок угоди про припинення російської агресивної війни. В інтерв’ю телепередачі «60 Minutes» Трамп сказав, що й далі розраховує на швидке закінчення війни: «Я думаю, ми можемо цього досягти. Я думаю, так і буде. І зрештою Україна матиме дещо іншу форму», – сказав президент США, про що, зокрема, повідомляють Tagesspiegel і t-online в понеділок, 9 листопада.
Що конкретно означає «дещо інша форма», Трамп не уточнив. Росія претендує на окуповані від початку війни території на сході України, а також на ще контрольований Україною залишок східного регіону Донбасу. Крім того, Москва хоче зберегти вже анексований 2014 року чорноморський півострів Крим. Україна натомість посилається на закріплену в її конституції територіальну цілісність країни.
«Ненависть» як найбільша перешкода
Найбільшою перешкодою для закінчення війни Трамп в інтерв’ю назвав «ненависть» між українським президентом Володимиром Зеленським і главою російської держави Володимиром Путіним. Репортер Росс Даутет запитав тоді, чи це з боку Зеленського не є зрозумілим з огляду на російське вторгнення. Трамп відповів: «Ну, це так – але коли вони мали свою першу зустріч, з Росією повелися дуже неповажливо». Кому він довіряє більше – Путіну чи Зеленському, – Трамп не сказав. На запитання, чи кремлівський глава його зволікає, він сказав: «О, я так не думаю». Водночас Трамп заявив: «Ніхто не був жорсткішим щодо Росії, ніж я».
Останній виняток із американських санкцій, який має уможливити продаж російського дизелю, Трамп обґрунтував тим, що світовий ринок цього потребував. У США цей крок, за даними t-online і Tagesspiegel, радше розглядали як відчайдушну спробу знизити ціни на пальне, які зросли через війну з Іраном. Їхнє стрімке зростання, за цими даними, сприяло високій поразці республіканців Трампа на виборах до Конгресу США минулого тижня.
Обіцянка з довгою історією
Трамп ще від початку свого другого терміну на початку 2025 року анонсує, що скоро закінчить війну. Частково він навіть казав, що агресивну війну, яка триває з лютого 2022 року, можна залагодити протягом 24 годин. Конкретних результатів він досі не представив.
Європейці тим часом наполягають на участі в можливих мирних переговорах. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, за даними Deutschlandfunk, заявила, що будь-яка угода про припинення російської агресивної війни має залучати Європейський Союз. Телеканал повідомляв у п’ятницю, 6 листопада, про відповідні вимоги провідних політиків ЄС.
На цей тиждень, за даними французького уряду, в Абу-Дабі заплановані переговори про закінчення війни. Спеціальний посланець США Стів Віткофф оголосив, що США хочуть зібрати там 10 і 11 листопада делегації з України та Росії, повідомляє n-tv. Темами мали бути припинення війни, безпекові домовленості на час після неї, а також деескалація. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сказав радіостанції RTL, що європейці будуть «добре представлені», і Франція також братиме участь у дискусіях в Абу-Дабі. Хто саме прибуде від країни, він ще не може сказати.
Держсекретар США Марко Рубіо тим часом оголосив про прогрес у питанні «безпекової інфраструктури» України та Європи після російської агресивної війни. Необхідність безпекових гарантій у розмовах знову і знову порушувалася, сказав Рубіо перед поїздкою на зустріч міністрів закордонних справ G7 у Парижі. Трамп раніше анонсував «дуже велику» угоду з Росією, яка стосуватиметься не лише України, а й «усієї Європи». «Я думаю, президент натякає на те, що стався певний прогрес щодо питання, як ця архітектура могла б виглядати після конфлікту», – сказав Рубіо.
Чи формула Трампа про «іншу форму» України є чимось більшим, ніж туманний анонс, імовірно, стане зрозуміло щонайраніше на переговорах в Абу-Дабі. Для Києва при цьому на карту поставлено багато: конституція виключає територіальні поступки, а європейці неодноразово давали зрозуміти, що тримаються територіальної цілісності України. Рада ЄС ще в жовтні запровадила санкції проти 77 осіб, які брали участь у незаконних «виборах» до російської Державної думи на окупованих територіях України – знак того, що Брюссель не визнає російських анексійних претензій.
