У вівторок в Абу-Дабі стартує наступний раунд переговорів про завершення війни в Україні — і вперше Європа заявляє, що не лише спостерігатиме. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в ефірі радіо RTL сказав: «Європейці будуть добре представлені; Франція буде в Абу-Дабі й братиме участь у цих розмовах». Хто саме поїде, він не уточнив. За стіл переговорів, за його словами, він сам не сяде.
Спецпосланець США Стів Віткофф призначив зустріч на 10–11 листопада за американського посередництва між українською та російською делегаціями. На порядку денному, за його словами, завершення війни, безпекові домовленості на після неї та деескалація. Чи долучаться інші європейці, крім Франції, з наявних повідомлень незрозуміло: називають лише Париж. Берліна в анонсах теж немає.
Чому Париж заговорив голосно саме зараз
Привід — слова Дональда Трампа. Після зустрічі з російським посланцем Кирилом Дмитрієвим президент США спрогнозував «велику угоду» з Росією щодо України, не назвавши подробиць. Барро відповів, що не знає, що Трамп має на увазі. Проте жодна домовленість із наслідками для європейської безпеки, наголосив він, не може розроблятися чи обговорюватися без Європи. Європейці це вже донесли до американських посередників.
У Києві міркують так само. Володимир Зеленський 28 жовтня заявив, що Україна не вийде з тристоронніх перемовин, навіть якщо США наполягатимуть на форматі без європейців, але він хоче бачити їх за столом. 4 листопада він півтори години говорив із Віткоффом і Джаредом Кушнером. За даними Офісу президента, обговорювали «по-справжньому незламні» гарантії безпеки на повоєнний час і протиповітряну оборону. Керівник Офісу президента Кирило Буданов входить до української делегації; за даними LIGA.net, він казав, що ці переговори «не будуть остаточними».
За дипломатичним питанням стоїть цілком матеріальна проблема. За словами Зеленського, за 90 днів Україна отримала від США лише 24 перехоплювачі до Patriot, а потрібно близько 350 на місяць. Під час візиту до Берліна 3 листопада, як повідомляє УНН, він сказав, що наступного року Україні потрібні додаткові 70 мільярдів євро від європейців. Хто платить за такі рахунки, той хоче впливати на умови — це і є головний аргумент Барро.
Чого вартує місце за столом
Наша оцінка: французький представник в Абу-Дабі — сигнал, а ще не вплив. Барро говорить про участь у «розмовах», а не про статус сторони переговорів. Імовірніше за все це буде формат спостерігача або консультацій: європейців інформують і вони передають свої позиції, але нічого не підписують. Для Парижа це все одно виграш, зокрема внутрішньополітичний: перед президентськими виборами 2027 року Барро нападає на Жана-Люка Меланшона через його ідею референдуму щодо Донбасу, а Марін Ле Пен хоче припинити допомогу Україні, яку оцінюють у шість мільярдів євро на рік.
Наступна нагода показати єдність близько: за даними УНН, навколо саміту АТЕС 18–19 листопада в Берліні планують зустріч «коаліції охочих» приблизно з 35 країнами. Чи матимуть вони узгоджену лінію щодо гарантій безпеки та фінансування, залежатиме швидше від результатів Абу-Дабі, ніж навпаки. Швидкого прориву ми, судячи з нинішніх сигналів, не чекаємо — Буданов сам знижує очікування.
Для українців у Німеччині цей раунд у найближчій перспективі нічого не змінює: про захисний статус не вирішують на переговорах в Абу-Дабі. Важливіше буде те, що в підсумку з’явиться щодо гарантій безпеки та відбудови — і хто за це платитиме.
Джерела: Euronews, Cyprus Mail, LIGA.net, Офіс президента України, Kyiv Post, УНН
