У Женеві від цього понеділка 128 держав-учасниць Конвенції ООН про певні види звичайної зброї (CCW) обговорюють регулювання автономних систем озброєнь, які часто називають «роботами-вбивцями». Оглядова конференція триває, за даними австрійського мовника ORF, до п’ятниці, 20 листопада. Після 13 років необов’язкових розмов у Швейцарії має вдатися зробити перший крок до рамкової угоди.
Tagesspiegel говорить про «вирішальний раунд» і «шоудаун щодо майбутнього ведення війни». Більшість держав CCW, за даними ORF, підтримують заборону повністю автономних систем озброєнь, які повністю виведені з-під людського контролю, а також чіткі правила для систем з окремими автономними функціями. Повна автономність означає: дрон або ракета не лише самостійно шукає та переслідує цілі за алгоритмами, а й без людського контролю завдає удару.
США та Росія гальмують
До противників заборони, за даними ORF, належать США, Росія, Індія та Ізраїль. Tagesspiegel додатково називає Білорусь і Північну Корею, які в Генеральній Асамблеї ООН разом з росіянами та американцями висловилися проти початку переговорів. Рішення CCW держави ухвалюють консенсусом — кожна країна має право вето.
Неурядова організація «Facing Finance» звинувачує Москву та Вашингтон у тому, що вони «постійно перешкоджають» змістовним переговорам. Один переговірник сказав Tagesspiegel: «США та Росія не дають на себе надіти кайдани, тим паче щодо нових систем озброєнь». Дипломати, за даними видання, підтверджують, що обидві держави хочуть повністю розіграти свої технологічні козирі у своїх війнах.
Перед конференцією генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Мір’яна Сполярич вимагали початку серйозних переговорів щодо договору. «Ми зараз небезпечно близькі до перетину моральної червоної лінії: автономного визначення цілей людей машинами», — цитує Tagesspiegel обох. 163 країни, за даними Tagesspiegel, закликали в Генеральній Асамблеї ООН нарешті просунути в Женеві угоду про обмеження.
Уже сьогодні застосовують — і майже не визначено
Йдеться, зокрема, про автономні бойові дрони з підтримкою штучного інтелекту, які, за даними Tagesspiegel, уже використовують в Україні та Судані. Ізраїль також застосовує в газькій війні системи вибору цілей з підтримкою штучного інтелекту, але заперечує використання повністю автономної зброї для вбивства. ORF, посилаючись на інтернет-видання Swissinfo, згадує 6 липня цього року: тоді в українському місті Запоріжжя російський дрон убив трьох людей. Swissinfo назвало це першим задокументованим випадком зброї, повністю керованої штучним інтелектом, яка випадково вбила людей.
Юридично обов’язкового визначення «смертельних автономних систем озброєнь» досі немає. Група урядових представників при ООН, за даними Tagesspiegel, попередньо описує їх так: системи, які «ідентифікують, вибирають і атакують ціль у спосіб, що спричиняє втрату життя, без втручання людини, яка обслуговує систему».
Стокгольмський інститут дослідження миру Sipri у новому дослідженні пише: «Військовий штучний інтелект — це великий бізнес, і багато компаній, нових і старих, хочуть урвати свій шматок пирога». Запити Tagesspiegel до Rheinmetall, Helsing і Stark досі залишилися без відповіді.
Двоетапний підхід замість негайної заборони
Австрія, Ірландія та Бельгія, за даними Tagesspiegel, наполягають на якомога ширшому засудженні. Німеччина разом з Францією робить ставку на двоетапний підхід: «З одного боку, заборона повністю автономних систем озброєнь, які діють повністю поза людським контролем, з іншого — регулювання систем озброєнь з автономними функціями». Міністерство закордонних справ Австрії на своєму сайті пояснює, що «значущий людський контроль» над автономними системами озброєнь є необхідним; це питання — одне з «найактуальніших і найнагальніших викликів роззброєння».
МКЧХ, за даними ORF, вимагає від держав CCW «ухвалити юридично обов’язкові правила, які забороняють непередбачувану автономну зброю, а також таку, що призначена для безпосереднього застосування сили проти людей». Коаліція «Stop Killer Robots», об’єднання понад 300 неурядових організацій у більш ніж 70 країнах, називає сьому оглядову конференцію CCW можливо «найнаслідковішою за наш час». Вона вимагає мандата на переговори про новий міжнародно юридично обов’язковий протокол, який мають узгодити до кінця 2027 року.
Кордула Дроеге, директорка з питань міжнародного права в МКЧХ, застерігає, за даними Tagesspiegel: «Підвищений темп застосування збільшує ризик неправильної оцінки та помилки, а вони можуть наразити на небезпеку як цивільних осіб, так і власні збройні сили». Томас Кюхенмайстер із Facing Finance каже, «що сама лише доступність автономних бойових роботів значно підвищить імовірність збройних конфліктів».
За даними ORF, можливо, що держави ухвалять мандат на переговори, але залишать відкритим, чи має результат бути юридично обов’язковим. У Женеві дипломати, за даними Tagesspiegel, уже обговорюють сценарії переговорів без США та Росії. Кюхенмайстер: «Якщо на женевських переговорах не станеться нічого вирішального в напрямку обов’язкової заборони, противники роботів-убивць матимуть можливість розпочати переговори поза Конвенцією ООН про зброю». Якби сильне регулювання відбулося без блокувальників, вони не були б зобов’язані ним — і мали б вільний шлях у застосуванні автономної зброї.
Оцінка редакції: конференція є тестом на те, чи принцип консенсусу CCW ще дає захист, чи регулювання війни залишає державам, які хочуть її вести.



