У Брюсселі на засіданні Контактної групи з оборони України з’явилася суперечка, яка визначатиме дипломатію найближчих днів: чи має Київ право бити далеко вглиб Росії і хто вирішує, як воювати.
Привід дав Елбрідж Колбі, високий посадовець Пентагону, який представляв США. За повідомленнями Радіо Свобода та «Європейської правди», він заявив, що глибокі удари України не наближають кінець війни; ефективнішими він вважає удари середньої дальності, які підтримують оборону на фронті. Чи змінює Вашингтон лінію — офіційно не підтверджено.
Три відповіді в одному тоні
Відповідь союзників була швидкою. Міністр оборони Британії Вес Стрітінг, співголова групи, за даними Радіо Свобода, сказав, що не Заходу вказувати Україні, як захищатися: глибокі удари послабили воєнну машину Путіна й виграли час. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, другий співголова, відповів найгостріше: критика ударів по стратегічних військових цілях у Росії, на його думку, майже безглузда — краще говорити про російські удари по енергетиці, воді та опаленню. Генсек НАТО Марк Рютте від прямої оцінки утримався: Україна має захищатися, а російську воєнну машину треба вивести з ладу.
Час теж невипадковий. Минулої ночі Україна вдарила по Кримському мосту: одна арка й частина проїзної частини обвалилися в море (наш матеріал). Міністр оборони Євген Хмара у Брюсселі нагадав про право на самооборону, а Генштаб посилається на статтю 51 Статуту ООН.
Предметніша за дискусію — допомога. Лондон виділяє 240 мільйонів фунтів: за даними британського Міноборони, понад 1000 ракет ППО малої дальності з пусковими установками та більш як десяток радарів, зокрема виробництва Thales у Белфасті. Це частина пакета в 500 мільйонів фунтів на українську зиму; поставки почнуться в середині грудня, на додачу до 400 ракет, які Британія передала раніше. Президент Зеленський запропонував обмін: союзники негайно віддають наявні перехоплювачі, а згодом отримують новіші. «Це не пожертва, це обмін», — сказав він, за даними Kyiv Post. Також просив ще 40 F-16 і нагадав: із 70 мільярдів євро, обіцяних на саміті НАТО в Анкарі, не доставлено близько 8 мільярдів, як повідомляє Радіо Свобода.
Що поставлено на кону в четвер
Суперечка виглядає як прелюдія. У четвер, 19 листопада, у Берліні спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають зустрітися з представниками України та європейських країн — про гарантії безпеки й план відновлення, повідомляє Axios з посиланням на американського посадовця. Того ж дня Дональд Трамп у Шеньчжені на полях саміту АТЕС зустрінеться з Путіним і Сі Цзіньпіном; ні українців, ні європейців там не буде. Трамп казав, що порушить тему України.
Наша оцінка: Берлін отримує подвійну роль. Європейці хочуть показати американцям, що несуть тягар — грішми, ракетами й єдиним виступом, — і водночас не допустити рішень про Україну без них. Що чіткіше Пісторіус і Стрітінг захищають глибокі удари, то важче Вашингтону робити з них предмет торгу. Певності немає: слова Колбі — поки єдина публічна заява такого роду, а що США реально покладуть на стіл у Берліні, стане відомо в четвер.
Для українців у Німеччині це не абстракція. Взимку російські удари б’ють по світлу й теплу, і кожна додаткова ракета ППО впливає на те, скільки домівок у Києві, Харкові чи Дніпрі матимуть опалення.
Джерела: GOV.UK, Радіо Свобода, Європейська правда, Kyiv Post, TASS/Axios



