Російські атаки завдали українським підприємствам збитків на понад 7,7 мільярда доларів від початку року. Про це сказав прем'єр-міністр України Сергій Корецький, за даними Deutsche Welle, у понеділок, 26 жовтня, на 12-му Київському міжнародному економічному форумі.
Найбільше постраждали, за словами Корецького, енергетика, металургія, логістика, переробна промисловість і роздрібна торгівля. Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко очікує за підсумками року збитків близько 10 мільярдів доларів. У першому півріччі Росія била передусім по енергетиці, у другому постраждали всі сектори, сказав він на форумі. За базовим прогнозом держбюджет через це недоотримає до кінця року в еквіваленті близько 1,5 мільярда доларів.
Корецький закликав підприємства готуватися до найгіршого сценарію. «Я дуже просив би й рекомендував думати за найкритичнішим сценарієм», — сказав він. Підприємці мають завчасно шукати альтернативні виробничі майданчики та приміщення для переміщення, знаходити партнерів для кооперації й заздалегідь укладати рамкові договори з постачальниками. «Краще бути до цього готовими, і цього не станеться, ніж опинитися в несподіваній ситуації», — наголосив глава уряду.
За його словами, держава нині покриває лише третину своїх видатків із власних надходжень. «Ми живемо за принципом cashflow і певною мірою йдемо ва-банк, виділяючи кошти на програми підтримки, гранти й стипендії», — сказав Корецький. Найважливішою перевіреною програмою він назвав «Доступні кредити 5-7-9», за якою підприємства від початку отримали 580 мільярдів гривень пільгових кредитів. Цього року на це в бюджеті передбачено 18 мільярдів гривень, до кінця року видатки мають зрости до 22 мільярдів. Нещодавно програму відкрили й для великих підприємств — до 1 мільярда гривень на групу компаній під ставку близько 10 відсотків.
Крім того, є часткова компенсація за пошкоджене або знищене майно. У вересні уряд підвищив максимальну виплату з 10 до 30 мільйонів гривень і включив Київ та Київську область до переліку територій підвищеного ризику. Держава також відшкодовує частину страхових премій.
Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов сказав, що страхування в нинішніх умовах практично не працює, бо страховики в багатьох регіонах і щодо багатьох об’єктів не беруть на себе воєнні ризики. «Фактично зараз працює або програма на 30 мільйонів, або грант на 16 мільйонів. Але це, звісно, крапля в морі», — сказав він. Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів визнав: «Ми дуже добре усвідомлюємо, що це крапля в морі. Цього недостатньо, але станом на сьогодні це все, що є».
Уряд тепер пропонує спеціальний фонд для компенсації збитків від російських атак. За словами Корецького, державний внесок має становити 1 мільярд доларів, міжнародні партнери могли б його подвоїти або потроїти. Міністр Кравченко сказав, що фонд матиме два складники — компенсацію за руйнування і пільгові кредити на відбудову — і надаватиме гарантії до 50 відсотків за кредитами. «Щодо цього фонду та інструментів підтримки немає суперечок, тут панує абсолютний консенсус», — сказав він. Міністерство економіки хоче запустити фонд з 2027 року. Виплату планують спростити: протягом 30 днів після опрацювання, максимум близько 5 мільйонів доларів на одержувача.
Відкритим лишається фінансування. Уряд пропонував підвищити податок на додану вартість із 20 до 21 відсотка, але цю ідею не підтримують ні великі та середні підприємства, ні парламент. «Ми шукаємо й розглядаємо інший механізм. Але іншого шляху в нас немає, ми мусимо знайти інструмент», — сказав Корецький. Кравченко й далі вважає підвищення на один процентний пункт найкращим варіантом: «Він не ідеальний, але з-поміж усіх — менше зло». Міністерство готове говорити з Міністерством фінансів і депутатами й про альтернативи. Допомога міжнародних партнерів надійде лише тоді, коли в Україні будуть «власні серйозні джерела» для фонду, наголосив міністр.
Депутат Дмитро Кисілевський («Слуга народу»), координатор політики «Made in Ukraine» у парламенті, сам голосував би за підвищення ПДВ, але сумнівається, що в парламенті є потрібні голоси. Як альтернативу він пропонує збір на некритичний імпорт: «Ми імпортуємо зброю й пальне — це критичний імпорт —, але ми також імпортуємо мобільні телефони, одяг і багато іншого». Цю ідею Федерація роботодавців відстоювала від початку; вона підтримала створення фонду за умови, що буде розглянуто тимчасовий митний збір. Іллічов закликав не гаяти часу: «Поки два місяці обговорюють фонд, ми отримали 100 ударів. Говоритимемо ще два місяці — отримаємо ще 100 ударів. Я за швидкі рішення». На його думку, фонд можна було б запустити й коштом донорів.
Критика лунає й від великого бізнесу. Президент корпорації TERWIN і засновник мереж EVA та VARUS Руслан Шостак сказав, що великий бізнес не відчуває державної підтримки. «П’ятий рік війни практично завершується, і ми добре знаємо, що підтримки від держави немає. Бізнес виживає власними силами», — критикував він. Його група компаній втратила понад 10 мільярдів гривень і за п’ять років сплатила близько 40 мільярдів гривень податків. Без страхування ніхто не інвестуватиме у відбудову: «Навіщо відбудовувати, якщо все руйнується?» Фонд компенсацій Шостак вважає потрібним, а підвищення ПДВ — «можливо, не найкращий приклад, але все ж якийсь шлях». Водночас є й інші джерела: арештовані в Україні російські активи, детінізація економіки та боротьба з контрабандою. Крім того, бізнесу потрібен доступ до кредитів під щонайменше 14–15 відсотків. «Наш уряд став набагато доступнішим. Ми можемо багато говорити, але треба й більше робити. Ми чекаємо на відповідь від уряду та депутатів», — сказав підприємець.
