Новий фільм Стівена Спілберга «Дісклосуре Даи» — це повернення на знайому територію: прибульці, які намагаються врятувати людство від самого себе. Як пише Zeit у своїй рецензії, стрічка виявилася «вдалим дежавю» — даниною пам’яті власним класикам Спілберга, насамперед «Близьким контактам третього ступеня».
Сюжет розгортається у світі на межі ядерної війни: США та Росія націлили одна на одну свої боєголовки. Тоді з’являються прибульці й проголошують: лише емпатія здатна заспокоїти людство. Телеведуча Маргарет Фейрчайлд (Емілі Блант) та експерт із кібербезпеки Деніел Келлнер (Джош О’Коннор) опиняються в центрі таємної змови. Келлнер хоче оприлюднити секретні документи про Розвелл, але за ним полює організація «Вардекс» на чолі з Ноєм Сканлоном (Колін Ферт).
«Вони не належать уряду — вони заробляють гроші на брехні», — каже Келлнер про «Вардекс». Його подруга Джейн (Єва Г’юсон), колишня черниця, застерігає: «Світ і так на краю прірви — що, по-твоєму, станеться?» Келлнер відповідає: «Я не вирішую, чи ці дані хороші, чи погані. Я просто вважаю, що вони мають побачити світ». Zeit вбачає в цьому заклик на захист викривачів, що нагадує ВікіЛеакс.
Фільм додає релігійну перспективу: Джейн отримує підтвердження від своєї настоятельки, що Бог створив людину за своїм образом лише на Землі — але не виключив подоби в інших галактиках. Zeit вважає цю теологічну претензію зайвою. Девід Кепп, відомий за «Парком Юрського періоду» та «Кімнатою страху», на думку видання, не найкращий вибір для такого завдання, адже його сила — у жанровому кіно.
«Дісклосуре Даи» — це автомобільна погоня на колесах, схожа на ранній «Шугарлендський експрес» Спілберга. Zeit шкодує, що дві цікаві фанатські теорії про фінал не справдилися: Річард Дрейфус не повертається як свідок із космічного корабля, а Спілберг не показує справжні документи Пентагону. Натомість послання залишається тверезим: емпатія як гарантія миру в усьому світі.
Джерело: www.zeit.de
