У четвер Рада керуючих ЄЦБ збереться у Франкфурті, і підвищення ставки майже ніхто не очікує: майже всі опитані економісти прогнозують паузу на рівні 2,50 % за депозитною ставкою. Цікавіше інше — що Крістін Лагард скаже про грудень і наскільки на розмову впливатиме Франція.
Інфляція в єврозоні у вересні, за попередньою оцінкою Eurostat, сягнула 3,8 % проти 3,2 % у серпні — найвище з вересня 2023 року. Головний чинник — енергоносії (+18,8 %). У Німеччині Статистичне управління 13 жовтня назвало 3,3 %; базова інфляція без енергії та їжі — 2,4 %. Енергія подорожчала на 14,9 % за рік, мазут для опалення — на 74,9 %, пальне — на 37,1 %. Продукти майже не додали: +0,4 %.
Дві проблеми, одна ставка
У вересні ЄЦБ підняв депозитну ставку на 0,25 пункту до 2,50 %. За опитуванням Reuters серед 73 економістів, близько 90 % чекають у грудні ще одного кроку до 2,75 %; 58 % вважають це піком, понад третина допускає до 3,00 %.
Чому ж пауза зараз? Через Францію. Дохідність десятирічних французьких облігацій 21–22 жовтня вперше з 2002 року перевищила 5 % (на піку 5,14 %). Спред до німецьких Bundesanleihen становив приблизно 170–178 базисних пунктів — найбільше з листопада 2011-го. Moody’s 23 жовтня підтвердило рейтинг Aa3, але погіршило прогноз до негативного. Дефіцит Франції цього року — 5,4 %, держборг — близько 119 % ВВП.
Вищі ставки здорожчують французькі борги, а енергетичний сплеск не дає підстав послабити тиск на ціни. Головний економіст UniCredit Марко Валлі називає це «вузькою стежкою між ризиками для інфляції та для державних фінансів». Лагард, за даними Euronews, сказала, що «основне й перше рішення — вдома, у Франції», тобто у фіскальній політиці. Головний економіст ING Карстен Бржескі: «Ринок облігацій перебрав на себе роботу ЄЦБ».
Хто платить рахунок
Інфляція б’є по гаманцях по-різному. Дослідження інституту ifo від 10 серпня (CESifo Working Paper 12853) оцінює додаткові витрати домогосподарств через ближньосхідну кризу приблизно у 16,8 млрд євро. У середньому наявний дохід падає на 1,15 %; у найбіднішому десятку — на 2,87 %, у найбагатшому — на 0,65 %. Отже, для найбідніших навантаження приблизно у 4,4 раза більше (це наш розрахунок із цих цифр). Пенсійні пари втрачають 1,53 %, одинокі літні люди — 1,45 %: зарплата їм не підтягується, а на опалення й енергію йде більша частка бюджету.
Дослідник ifo Андреас Пайхль пояснює це тим, що «немає європейської цінової стелі, як в енергетичну кризу 2022 року». Автори наголошують: ці цифри — верхня межа, адже люди скорочують споживання, коли ціни стрибають. Дані передують вересневій статистиці, але з мазутом +74,9 % тиск, імовірно, лише посилився.
Хто живе в квартирі з мазутним опаленням або щодня їздить на авто, відчує це одразу. Орендарі зазвичай побачать наслідки в річному розрахунку Nebenkosten. Це наша оцінка, а не вимір.
Наш прогноз: у четвер пауза дуже ймовірна; чи буде підвищення в грудні, залежить менше від німецької інфляції, ніж від того, чи заспокояться французькі дохідності. Автоматичним це рішення не буде.
Джерела: Statistisches Bundesamt, ifo Institut, Handelsblatt, cash-online (опитування Reuters), FTD
