Правим популістам прогнозують успіх на наступних виборах до Європарламенту. Якщо прогнози справдяться, чи розхитає це єдність у питанні підтримки України? DW поспілкувалась з європейськими аналітиками.
До виборів у Європарламент залишився місяць. За їхніми результатами сформується ландшафт політичних сил на наступні п’ять років, який впливатиме не лише на внутрішню, а й зовнішню політику Брюсселя, у тому числі й на питання підтримки України.
Хоча Європарламент не має права законодавчої ініціативи, бо це є пріоритетом національних парламентів. Проте, він відіграє роль у процесі ухвалення законодавчих резолюцій, впливає на формування політичного порядку денного Європейської ради, затверджує склад Єврокомісії та голосує за кандидатури найвищого керівництва ЄС.
У Європарламенті нинішнього скликання важливі для Києва резолюції щодо військової, фінансової та політичної підтримки України завжди набирали необхідну більшість. Оскільки антиукраїнські та часто відверто прокремлівські голоси, особливо серед членів представників ультраправої групи Ідентичність та демократія (ІD) та окремих позафракційних депутатів, істотного впливу не мали.
Проте вже незабаром ця ситуація може змінитися. Згідно з оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), після червневих виборів може відбутися «істотне зміщення вправо у багатьох країнах, правопопулістські та праворадикальні партії здобудуть голоси по всьому ЄС, натомість лівоцентристські та зелені партії їх втратять».
Експерти прогнозують, що дві основні політичні групи в Європарламенті — Європейська народна партія (ЄНП) і Прогресивний альянс соціалістів і демократів – після виборів, ймовірно, втратять кількість місць. Проте ЄНП збереже за собою позицію найбільшої групи і в новому складі Європарламенту, а отже, збереже «й більшість повноважень щодо визначення порядку денного, включно з вибором наступного очільника комісії». Водночас очікується, що втратять свої позиції центристська група «Оновити Європу», а також Зелені/Європейський вільний альянс, прогнозує ECFR.
Згідно з прогнозами, головним переможцем майбутніх виборів стане праворадикальна «Ідентичність і демократія». Не виключається, що вона може стати третьою за величиною групою в новому парламенті після ЄНП та групи Прогресивний альянс соціалістів і демократів. А якщо врахувати, що до групи Європейських консерваторів і реформістів (ECR), яку відносять до «м’яких євроскептиків» правого спрямування, котра також може збільшити свою присутність, приєднаються деякі позафракційні депутати, які переважно є представниками націоналістичних партій у своїх країнах, то вплив ультраправих та популістів у новому Європарламенті може зрости.
Принаймні експерти Європейського центру політику (ЕРС) прогнозують, що «націоналістичним, праворадикальним законодавцям» у новому Європарламенті дістанеться чверть місць. «Така перспектива викликає серйозне занепокоєння з приводу того, що європейський законодавчий орган десятого скликання може завадити інтеграції в ЄС і виробленню політики в той час, коли геополітика та постійна криза вимагають більшої, а не меншої, єдності та амбіцій у діях Євросоюзу», — застерігає ЕРС.
Наскільки серйозною є загроза того, що у час, коли для протистояння російській агресії і просування своїх євроінтеграційних інтересів Україна потребуватиме ще більшої консолідованості та підтримки з боку ЄС, результати виборів до Європарламенту цю підтримку похитнуть? «Така загроза висока», — визнає директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі.
У коментарі DW Точчі пояснила, що праві націоналістичні партії більш схильні звертати увагу на внутрішню політику, «плекати, відкрито чи приховано, прокремлівські симпатії та менше захоплюватися боротьбою України за свободу та демократію». Окрім того, ці політики не надто прагнуть шукати компромісів усередині самого ЄС, що перешкоджає здатності блоку ухвалювати рішення за такими ключовими питаннями, як санкції, оборона чи розширення, «котрі є вирішальними для боротьби України за виживання та свободу».
«Саме тому високі результати цих партій на червневих виборах становлять серйозні ризики», — наголосила Точчі.
Припускати, що антиукраїнська позиція праворадикальних партій автоматично перетвориться на їхню політику на час діяльності мандату наступного Європарламенту, було б помилкою. Такої думки дотримується науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. «Навіть якщо праві популісти продемонструють високі результати під час червневих виборів, повний крах підтримки України малоймовірний», — наголосив експерт у розмові з DW.
Гілтон пояснює це тим, що успіх діяльності представників цих партій, якщо їх буде обрано до Європарламенту, залежатиме від того, наскільки ефективно їм вдасться просувати питання свого політичного порядку денного. А він значною мірою орієнтований на внутрішні проблеми, наприклад, жорсткий контроль міграції.
«Для того, щоб отримати необхідні голоси, вони будуть змушені співпрацювати з ширшим колом членів Європарламенту з інших партій, таких як Європейська народна партія», — зауважує експерт. Таким чином, навіть праворадикальним євродепутатам «доведеться іти на компроміс», що позитивно впливатиме на процес ухвалення “потенційних законодавчих актів на підтримку України».
Наталі Точчі додає, що сформувати сильне антиукраїнське лобі у ЄП представникам праворадикальних партій може завадити і той факт, що «багато цих партій часто не згодні одна з одною щодо питань пов’язаних з Україною». «Вони також мають дуже різні погляди практично на все: трансатлантичні відносини, міграцію, економічну безпеку тощо», — пояснює експертка.
За матеріалами DW
