Команда з Єнського університету імені Фрідріха Шиллера та Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Лейпцигу дослідила стосунки між власниками собак та їхніми тваринами в п’яти культурно різних регіонах: Німеччині, Мадагаскарі, Монголії, Перу та тихоокеанській острівній державі Вануату. В усіх п’яти регіонах виявилися «дивовижні спільні риси», повідомляють дослідники у фаховому журналі Scientific Reports.
Собаки розуміли людські вказівні жести, активно спілкувалися зі своїми господарями та в невизначених ситуаціях шукали в них орієнтир. «Ми очікували знайти чіткі культурні відмінності, але виявили, що стосунки між собакою і людиною напрочуд універсальні в усьому світі», — сказала когнітивна психологиня Юліана Броєр з Єнського університету. Дослідження зосередилося на мисливських собаках, оскільки в цьому випадку співпраця особливо тісна.
Люди також описували своїх собак як надійних партнерів і майже всі зазначили, що завдяки собаці їхнє життя стало кращим. Дослідники вбачають у цьому свідчення того, що тісний зв’язок глибоко вкорінений в еволюційній історії — вже близько 30 000 років тому людина і собака могли отримувати користь одне від одного.
Джерело: www.spiegel.de
