Керівник Офісу президента Кирило Буданов сплатить штраф за те, що в службовій ситуації спілкувався російською. Про це в суботу повідомила мовна омбудсменка Олена Івановська. За її словами, факт порушення визнано «без спроб знайти виправдання», а штраф буде сплачено у встановлені строки.
Йдеться про події в понеділок, 2 листопада, у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Кілька сотень людей зібралися біля будівлі, де перебувають військовослужбовці Нацгвардії: у мережі поширили непідтверджені повідомлення, що в підвалі нібито утримують і катують чоловіків. У корпусі «Азов» Нацгвардії заявили, що там перебувають мобілізовані та військові, які самовільно залишили частини й очікують на розподіл. Натовп пошкодив автобус Нацгвардії та поліцейське авто. Буданов намагався заспокоїти людей: на відео він частково українською, частково російською говорить із пораненим 14-річним хлопцем, а за даними dpa, з його сестрою спілкувався російською по телефону.
Де закінчується приватне спілкування
Закон про державну мову зобов’язує посадовців користуватися українською під час виконання службових обов’язків; у приватному житті обмежень немає. Складність у ситуаціях, де одне переходить в інше, як у політика, який посеред кризи розмовляє з місцевими.
Розмір штрафу Івановська не назвала, а в медіа цифри різняться. Focus пише про суму до 6 800 грн, dpa — про 3 400–8 500 грн, Gordon наводить вилку 3 400–5 100 грн за перше порушення та 8 500–11 900 грн за повторне. Точну суму для Буданова невідомо. Важливіше за гроші сигнал: 1 вересня Івановська заявляла, що за російську в шкільних чатах теж можна отримати штраф до 11 900 грн. Після випадку з очільником ОП аргумент «це лише для вчителів і дрібного бізнесу» працювати перестає.
Водночас омбудсменка застерегла від цькування: закон «існує для того, щоб працювати, а не щоб розколювати суспільство», а помилку слід виправляти законним шляхом, «а не лінчуванням у соцмережах». Критики в мережі закидали Буданову, що він говорить мовою ворога; dpa нагадує, що для багатьох він залишається героєм через розвідувальну роботу.
Повсякденність змішана. За опитуванням КМІС (лютий–березень 2025) вдома українською переважно говорять 63 % українців, російською — 13 %, обома мовами порівну — 19 %. На сході українська домінує у 29 %, на півдні — у 39 % домогосподарств, причому в обох регіонах частка зросла порівняно з 2020 роком. Онлайн-опитування «Слово і Діло» наприкінці вересня 2026 року (1 200 респондентів, вибірка інтернет-користувачів) показало: 54,5 % підтримують обов’язкову українську в школі, 33,5 % проти, найчастіше через ризик конфліктів.
Наша оцінка: юридично справа невелика, політично ні. Найімовірніше, Буданов заплатить, і дискусія вщухне за кілька днів; відкрите питання, чи мовна омбудсменка надалі робитиме винятки для спонтанних кризових розмов, чи, навпаки, посилюватиме лінію. Українців у Німеччині це напряму не стосується: український мовний закон тут не діє, а в Jobcenter чи Ausländerbehörde спілкуються німецькою. Проте для настроїв удома, де багато родин живуть двома мовами, ця історія є показовою.
Джерела: Закон про державну мову (Верховна Рада), Gordon, Focus, dpa, Українська правда (КМІС)
