Київ, Москва і Вашингтон хочуть знову сісти за стіл у першій половині листопада — поки що лише на рівні робочих груп, імовірно в Абу-Дабі. Точної дати немає (станом на вечір 25 жовтня). Очікування з усіх боків скромні, і для цього є підстави.
Останній тристоронній раунд відбувся 17–18 лютого в Женеві, раніше зустрічалися в Абу-Дабі 23–24 січня та 4–5 лютого. За даними «Радіо Свобода», подальші зустрічі відклали через удари по Ірану. Нового поштовху надав спецпосланець США Стів Віткофф: 20 жовтня він говорив в Осло із Зеленським і європейськими представниками, а 21 жовтня близько трьох годин — з Путіним у Санкт-Петербурзі.
Що пропонує Зеленський і чого не пропонує
В інтерв’ю «ТСН.Тиждень» та в неділю в Telegram президент окреслив свої межі. Територія — «червона лінія», обговорювати її можна лише на рівні лідерів. Обмеження для української армії та нейтралітет не обговорюються, гарантії безпеки Росія диктувати не може. «Перше — ми нічого ні на що не міняємо», — сказав він.
Для технічних груп Київ пропонує конкретні результати: енергетичне перемир’я, домовленість про судноплавство, зерно, обмін полоненими «всіх на всіх» або зустріч лідерів. «Не вимагаємо, а пропонуємо американській стороні», — наголосив Зеленський. Енергетичне перемир’я, на його думку, стало б «сигналом», що Москва налаштована серйозно.
Найчутливіше — санкції. Зеленський не хоче, щоб до зустрічі з Трампом і Путіним зняли всі обмеження: їх запровадили за агресію, а не за готовність говорити. Без санкцій і заморожених активів Україна втратить важіль у розмові з Путіним. Тож, каже він, має бути «свій порядок зняття санкцій», який він обговорив з американською делегацією. Водночас Київ просить десятирічне фінансування армії як гарантію безпеки.
Сигнал Москви: готові, але не поспішають
Радник Кремля Юрій Ушаков заявив на російському держтелебаченні, що після 4 листопада Москва готова відновити переговори. Багато чекати не варто: «на першій зустрічі багато не вирішити», це радше розвідувальний етап. Тиск США на Київ після аляскинського саміту 2025 року, за його словами, «поки що не дуже спрацював» — зокрема завдяки європейській підтримці. Європа, додав він, зрештою має бути за столом; речник Кремля Пєсков уточнив, що перші розмови тристоронні, європейці можуть приєднатися пізніше.
Суть спору не зрушила: Москва вимагає всього Донбасу, Зеленський це відкидає. На нові пропозиції Віткоффа Кремль, за даними Berliner Zeitung, відреагував стримано.
Впадає в око дата. Зеленський сказав: якщо готовність Росії до розмови — лише тактика, аби не загострювати стосунки зі США перед «виборами», це стане зрозуміло в листопаді. Йдеться, імовірно, про проміжні вибори в США 3 листопада, а Ушаков називає 4-те — наступний день. Це наше прочитання, підтвердження немає.
Перша перевірка — локальна
Наскільки процес міцний, видно ще до Абу-Дабі — в Олешках. Припинення вогню для міста на Херсонщині, за російськими даними, має початися 27 жовтня о 4:00, а Білий дім називав 29 жовтня. Ми вже писали про це. Якщо пауза втримається, це буде невелика ознака довіри; якщо ні — скепсис перед переговорами зросте.
Наша оцінка, з помірною впевненістю: найімовірніший сценарій — раунд з обмеженими результатами, наприклад обмін полоненими чи тимчасове енергетичне перемир’я, тоді як територія й санкції лишаються для лідерів. Зустріч Зеленського, Трампа й Путіна поки що лише побажання. Як можливі орієнтири називають саміт АТЕС 18–19 листопада в Китаї та саміт G20 14–15 грудня в Маямі; жодне з цього не підтверджено.
Джерела: Укрінформ, Радіо Свобода, Армінформ (допис Зеленського в Telegram), Berliner Zeitung, Moscow Times
