Двоє людей водночас кажуть, що керують Конституційним трибуналом, навколо будівлі стоїть поліційний кордон, а президент серед ночі повертається з державного візиту. У Варшаві багаторічна суперечка довкола найвищого суду в ніч на суботу переросла у відкрите силове протистояння. Від того, чим воно закінчиться, залежить, чи зможе судова система Польщі взагалі працювати.
У п’ятницю ввечері, 30 жовтня, до будівлі Трибуналу зайшли сім суддів, обраних Сеймом, у супроводі офіцерів Служби охорони держави. Суддя Анна Корвін-Пйотровська розпорядилася відсторонити на місяць голову Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського й очолила суд. У самому Трибуналі заявили в мережі X про «незаконне захоплення» сайту та «державний переворот»: за їхніми словами, Свєнчковський досі президент суду. Міністр юстиції й генпрокурор Вальдемар Журек вніс клопотання про зняття з обох імунітету. Професор конституційного права Марцін Матчак сумнівається, що міністр юстиції взагалі може наглядати за Трибуналом.
Біля будівлі поліція виставила кордон. За даними Notes from Poland, прихильники Свєнчковського розрізали паркан електроінструментом, а за повідомленням Reuters, яке цитує іспанський портал, затримали трьох людей. Лідер опозиції Ярослав Качиньський заявив перед будівлею: «Від сьогодні Польща — поліцейська держава». Голова Верховного суду Збігнєв Капінський назвав те, що сталося, «безсумнівно державним переворотом». Прем’єр Дональд Туск відповів, що відновлення верховенства права — «наш обов’язок», шлях буває болісним, а «іншого немає».
Президент пробивається всередину
Президент Кароль Навроцький перервав візит до Сенегалу й після опівночі приїхав до Трибуналу. На відео видно, як він проштовхується повз суддів до будівлі. Журек говорить про напад на суддів і очікує дій прокуратури, але нагадує про президентський імунітет. Близько п’ятої ранку Навроцький залишив будівлю. Керівник його канцелярії Павел Шефернакер зачитав заяву: сталося «порушення конституційного ладу» і «силове захоплення» органу конституційної влади, а силовики мають залишити територію. На суботу президент скликав термінові консультації з парламентськими силами.
Чому конфлікт спалахнув саме тепер? Корені дві. За влади ПіС (2015–2023) Трибунал заповнили лояльними суддями: Європейський суд з прав людини ще 2021 року визнав порядок призначення хибним, а Суд ЄС пізніше заперечив незалежність і неупередженість Трибуналу. Тому коаліція Туска частково не визнає цей орган і не публікує частину його рішень. З березня 2026 року Сейм обрав вісьмох нових суддів, але Навроцький, близький до ПіС політик, який 2025 року переміг із результатом 50,89 %, привів до присяги лише трьох. П’ятеро склали присягу в парламенті, проте Свєнчковський не пустив їх до суду. У травні ЄСПЛ тимчасовим заходом вимагав допустити суддів до роботи. У президентській канцелярії рішення відхилили, речниця Трибуналу Вероніка Шцибор заявила, що Страсбург не має повноважень.
Що далі — відкрите питання, і наступна оцінка належить редакції. Найімовірніше, спершу вийде співіснування двох керівництв, рішення яких оскаржуватимуть: суд, який і раніше ледве працював, залишиться паралізованим. Корвін-Пйотровська скликала на 3 листопада засідання всіх суддів, тоді стане видно, скільки з них її підтримують. Другий шлях — компроміс на консультаціях, наприклад присяга п’ятьох суддів в обмін на припинення силових заходів, але обидва табори до цього поки не готові. Третій і найризикованіший сценарій — подальша ескалація через кримінальні справи, вето й масштабніші мітинги на вихідних, з оглядом на вибори 2027 року.
Для України та Німеччини це більше ніж варшавська внутрішня політика. Польща — сусід, транзитна країна для допомоги і одна з найбільших країн, що прихистили українських біженців, а суперечки між урядом і президентом уже мали конкретні наслідки. У березні Навроцький наклав вето на закон, який мав забезпечити оборонний кредит ЄС на 44 млрд євро, нагадує ZDFheute. Брюсель, який роками виступав проти втручання ПіС у судочинство, тепер мусить вирішити, як реагувати на методи Туска, навіть якщо мета в нього правова.
Джерела: Euronews, Notes from Poland, ZDFheute, TVN24 (заява канцелярії президента), Tagesschau
