Двоє лідерів із найближчого кола союзників України вперше від початку війни напряму зателефонували Путіну — без публічного анонсу й, як пише dpa, без координації з рештою європейців; за словами Стьоре, партнерів і союзників поінформували заздалегідь. Президент Фінляндії Александер Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре у вівторок говорили з Путіним, як сказано в їхній спільній заяві, за домовленістю з Києвом.
Мета, за офіційним формулюванням, — «безпосередньо передати президенту Путіну повідомлення щодо майбутніх переговорів». Стубб назвав розмову «відвертою та змістовною» і наголосив: щоб закінчити війну, потрібні прямі розмови, а її результат вплине на безпеку всієї Європи. Стьоре підкреслив важливість деескалації. Обидва наголосили, що говорять від імені своїх країн, а не Європи.
Як це прочитали в Кремлі
Російська версія звучить інакше. За читанням Кремля, яке переказують dpa та інші медіа, Путін поклав відповідальність за тривання бойових дій на «конфронтаційну політику» держав ЄС і НАТО й повторив, що тривалий мир можливий лише за умови врахування «законних інтересів» Росії. Водночас усі троє домовилися підтримувати прямий телефонний контакт. Відкритість до залучення європейців Кремль висловлював ще після переговорів з Віткоффом. Путін також повідомив співрозмовникам про локальне перемир’я в Олешках, про яке ми вже писали.
Передісторія: 20 жовтня Стубб і Стьоре зустрілися в Осло із Зеленським та спецпосланцем США Стівом Віткоффом. Після цього Віткофф поїхав до Путіна; сторони погодилися відновити тристоронні переговори Росії, України та США — у першій половині листопада в Абу-Дабі. Тож дзвінок — частина підготовки, а не самодіяльність. Зеленський подякував і написав, що лідери дали Путіну зрозуміти: потрібні «реальні кроки деескалації» в енергетиці та інфраструктурі. Росія тим часом продовжує бити по енергосистемі напередодні п’ятої воєнної зими.
Чому скептична Копенгаген
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила мовнику DR, що ставиться до дзвінка «дуже скептично»: ініціатива не узгоджена з партнерами, ознак того, що Росія хоче миру з Європою, вона не бачить, а Європі слід триматися разом, а не діяти поодинці. У Гельсінкі прем’єр Петтері Орпо заспокоїв: уряд був поінформований, ідеться не про двосторонні відносини Фінляндії з Росією, а про підтримку України (Yle). Реакцій Берліна чи Брюсселя в матеріалах, які ми опрацювали, немає.
Наша оцінка: розмова поки що не змінює суті конфлікту — вимоги Москви залишаються тими самими. Вага цього кроку в іншому. Досі лінія до Путіна йшла майже виключно через Вашингтон; тепер з’явився другий, європейський канал, нехай і малий. Він може посилити голос Європи в Абу-Дабі — або, як побоюється Фредеріксен, закріпити враження розколотої Європи, яким залюбки користується Кремль. Який сценарій спрацює, залежатиме від того, чи справді «прямі контакти» тривatimуть і чи підтримають канал Брюссель та Берлін. Це прогноз із обмеженою певністю.
Зверніть увагу: джерела розходяться в оцінці, чи це «перший» контакт. AP називає його першим відомим прямим контактом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року; The National нагадує, що останнім із Путіним у липні 2025-го говорив Емманюель Макрон. Безперечно лише одне: для Стубба й Стьоре це перша така розмова за час цієї війни. Є й дві версії тривалості перемир’я в Олешках: до суботи (AP) або до 22:59 1 листопада (український переговорник Давид Арахамія, за The National).
Джерела: Президент Фінляндії, t-online/dpa, ORF, Yle, AP, The National
