Станом на недільний вечір виборчі дільниці в Сербії зачиняються о 20:00 за місцевим часом, надійних результатів ще немає. Але явка вже відрізняється від попередніх виборів: до 13:00, за даними незалежних спостерігачів CRTA, проголосували 41,1 % виборців. У грудні 2023 року в той самий час було 26,6 %.
Обирають 250 депутатів, право голосу має близько 6,4 млн людей. Александар Вучич цього разу не кандидат у президенти: наприкінці вересня він пішов у відставку, бо не міг балотуватися втретє, і хоче очолити уряд — прем’єром він уже був у 2014–2017 роках. Проти його Сербської прогресивної партії та її коаліції стоїть список, що виріс зі студентського руху. Очільник списку, кардіолог Ілія Срдановіч, за словами студентів, не обов’язково стане прем’єром.
Чому результат справді відкритий
Відтоді як 1 листопада 2024 року в Новому Саді обвалився дах залізничного вокзалу й загинули 16 людей, студенти вимагають боротьби з корупцією та незалежних інституцій. Опитування показують приблизно рівні шанси урядового списку й студентів. «Це перші вибори за понад десять років, результат яких справді дуже невизначений», — сказав RFE/RL Владімір Бильчик, колишній доповідач Європарламенту щодо Сербії. Кореспондент ZDF Міхаель Беверунґе вважає, що висока явка грає на руку студентам, бо вони краще мобілізують прихильників.
Водночас є серйозні звинувачення. У проміжному звіті від 10 жовтня спостерігачі ОБСЄ/ODIHR написали, що тиск на виборців, упередженість медіа та використання державних коштів порушують рівні умови змагання. Спірним залишається реєстр виборців — близько 6,5 млн записів і «незвично високі» цифри в окремих громадах; комісія з аудиту мусить звітувати до 28 жовтня. Балканська служба RFE/RL знайшла понад 500 тисяч виборців без повної адреси. У день голосування CRTA зафіксувала, що до полудня бюлетені фотографували у 25 % дільниць, а в Белграді — приблизно в половині; протягом дня, за даними CRTA, частка зросла до 40 %. Влада відкидає закиди й стверджує, що виконала рекомендації ОБСЄ 2023 року; звіт ODIHR це спростовує.
Три сценарії на найближчі тижні
Перший: прогресисти виграють з невеликою перевагою й залишаються при владі з партнерами. Тоді суперечка про легітимність виборів, імовірно, знову розгорне протести. Другий: студентський список попереду, але без більшості. Політолог Флоріан Біберт (Ґрацький університет) нагадує, що опозиційні блоки в Сербії після виборів уже не раз розпадалися. Третій: чітка перемога студентів, до якої влада навряд чи готова. Яким буде підсумок, до підрахунку чесно сказати неможливо: перші часткові дані очікують пізно ввечері, попередні результати — у понеділок, остаточні, імовірно, у вівторок. Голоси сербів за кордоном додадуть пізніше.
Для Брюсселя йдеться не лише про внутрішню політику. З кінця 2021 року з Сербією не відкрили жодного нового переговорного розділу, а вісім держав-членів блокують кластер 3 через проблеми з верховенством права та відмову Белграда приєднатися до санкцій ЄС проти Росії. Студентський рух теж проти цих санкцій і не визнає Косово. Тож зміна влади посилила б тиск у питанні реформ, але не обов’язково змінила б зовнішньополітичний курс — це оцінка редакції, з істотною мірою невизначеності.
Джерела: ZDFheute, RFE/RL, проміжний звіт ODIHR (через N1), European Western Balkans, Atlantic Council
