Національний банк України втретє поспіль підвищив облікову ставку — на 0,5 відсоткового пункту, до 16,5% річних. Нова ставка діятиме з 30 жовтня. Водночас регулятор суттєво погіршив прогнози: у 2026 році економіка, за його оцінкою, скоротиться на 0,4%, тоді як у липні очікувалося зростання на 1,8%. Інфляція на кінець року — 12,5% замість 10%.
Ставку почали піднімати влітку, після того як на початку року її знизили до 15%: 30 липня — до 15,5%, 17 вересня — до 16%, тепер — до 16,5%. У вересні споживча інфляція прискорилася до 10% у річному вимірі, базова — до 8,8%. Жовтень, за даними НБУ, продовжив цю тенденцію.
Чому НБУ закручує гайки
Регулятор називає кілька причин, які посилюють одна одну. Пальне подорожчало через війну на Близькому Сході. Російські удари дедалі частіше б’ють по складах і логістиці, що здорожчує перевезення й торгівлю. Експорт падає, зокрема через блокаду морських шляхів, а це тисне на національну валюту. За розрахунками НБУ, атаки та блокада «з’їдають» 1,9 в. п. цьогорічного зростання ВВП. Лише наслідки повітряних атак додадуть до річної інфляції приблизно 0,7 в. п., сказав голова НБУ Андрій Пишний. «Економічна правда» згадує й затримку реформ, через яку гальмувалася міжнародна фінансова допомога.
Пишний назвав підвищення «виваженим рішенням», що поєднує контроль над інфляцією та підтримку економіки. Мета — зберегти привабливість гривневих активів і стабільність валютного ринку. Сигнали вже є: великі банки почали підвищувати ставки за гривневими депозитами, дрібніші зробили це швидше. Водночас у вересні чисті гривневі кредити зросли більш ніж на 32% у річному вимірі для бізнесу й на понад 38% для населення — тобто попит на позики попри високі ставки майже не охолов.
Різниця з Європою — 14 пунктів
Для порівняння: Європейський центральний банк того ж дня залишив депозитну ставку на рівні 2,50%, послався на невизначеність через дорожчі енергоносії. Різниця між Києвом і Франкфуртом — 14 в. п. Вона показує, наскільки різні ситуації: в єврозоні — пауза після боротьби з інфляцією, в Україні — цінового тиску, який породжує сама війна і який відсотки гасять лише частково.
Для українців у Німеччині практичних наслідків два. Хто тримає заощадження чи перекази в гривні, з часом, імовірно, побачить вищі ставки за депозитами; коли й наскільки — вирішує кожен банк, чинні договори автоматично не змінюються. А хто підтримує рідних в Україні, має враховувати, що ціни, передусім на пальне й продукти, зростатимуть далі.
Що далі? НБУ в прогнозі виходить з того, що ставка залишатиметься на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року, але залишає за собою право коригувати її, якщо ризики зміняться. На 2027 рік регулятор чекає зростання ВВП на 0,4% (раніше — 2,8%) та інфляції 7,3%; ціль у 5% має бути досягнута 2028 року при зростанні 2,2%. Це відновлення спирається на припущення, що логістика покращиться в середині 2027 року, — сам НБУ називає його технічним. Наша оцінка: прогноз тримається на безпековій ситуації. Якщо удари по інфраструктурі залишаться такими ж інтенсивними, нові погіршення ймовірніші за швидке зниження ставки; впевненості тут немає. Підсумки обговорення оприлюднять 9 листопада, наступне рішення щодо ставки — 17 грудня.
Джерела: Національний банк України, Interfax-Ukraine, Економічна правда, Kyiv Post, УНН
